Автор Милн Алан Александр

Роман «Двое» – «взрослая» книга автора «Винни-Пуха» и «Баллады о королевском бутерброде». Это очень английская и очень милновская книга о любви и о том, как скромный сельский житель Реджинальд Уэллард неожиданно для всех – и для себя самого – написал замечательный роман.

Весёлая повесть-сказка известного английского писателя писателя Алана Александра Милна (1882–1956) о медвежонке Винни-Пухе и его друзьях.

Англійський письменник Алан Александер Мілн [Alan Alexander Milne] (1882-1956) належить до письменників так званого втраченого покоління, тобто покоління, молодість якого припала на роки першої світової війни. Проте, на відміну від фронтових побратимів (скажімо, Річарда Олдінгтона, з яким Мілн воював навіть у одному полку), Мілнові суджено було прославитись не книгами про безглузді жахіття війни, а наївним і довірливим ведмедиком на ім`я Пух. Щоправда, перед «Вінні-Пухом» у житті Мілна трапилась визначальна подія: 1920 року у нього народився перший і єдиний син на ім`я Крістофер Робін Мілн, для якого згодом і було написано цю книгу, і який став одним з її головних героїв. Перші 10 розділів побачили світ у 1926 році у книзі «Вінні-Пух», а 1928 року у книзі «Хатка на Пуховій Галявці» було вміщено решту 10 оповідань про Вінні-Пуха та його друзів. Відтоді обидві книги виходять, здебільшого, під однією обкладинкою, а ведмедик Вінні-Пух став одним із найулюбленіших героїв для дітей усього світу.

Сказочная повесть «Когда-то, давным-давно…» — первая книга А. А. Милна для детей. Впрочем, писатель сомневался, детская или взрослая книга у него вышла: конечно, все в ней сказочно — принцессы, короли, драконы, волшебные превращения, а с другой стороны — она так прочно связана с реальной жизнью, словно написана про нас, ну или про наших знакомых… «Есть только один способ сочинить детскую книжку — написать ее для самого себя… Кому бы ее ни читали, какого бы возраста ни были читатели — одно из двух: либо она вам понравится, либо нет», — утверждал Алан Милн и сам писал именно так: взрослые вещи — для публики, а уж детские — для самого себя и, наверное, о самом себе, ведь он так и остался в душе ребенком. Рисунки Алексея Шелманова.