Маруся Чурай

        Ой не ходи, Грицю

  ?

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки — чарівниці.

Котра дівчина чари добре знала,

Вона ж того Гриця та й причарувала.

Інша дівчина чорнобривая,

Та чарівниченька справедливая.

У неділю рано зілля копала,

В понеділок — переполоскала,

Як прийшов вівторок — зілля ізварила,

У середу рано Гриця отруїла.

Прийшов четвер — Гриць уже помер,

Прийла п’ятниця — поховали Гриця.

А в суботу рано

Мати дочку била:

— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має…

Нехай же Грицько нас двох не кохає!

Нехай не буде ні тій, ні мені,

Нехай дістанеться та й сирій землі.

Така тобі, Грицю, за теє відплата —

З чотирьох дощичок темненька хата…