80 Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81 Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82 Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: “Коли Ти втішиш мене?”
83 Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84 Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85 Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86 Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87 Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88 Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89 Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90 З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91 З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92 Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93 Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94 Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95 Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96 Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97 О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98 Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99 Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100 Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101 Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102 Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103 Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104 Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105 Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106 Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107 Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108 Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109 В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110 Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111 Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112 Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113 Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114 Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115 Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116 Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117 Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118 Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119 Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120 Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121 Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122 Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123 Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124 Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125 Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126 Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127 Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128 Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129 Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130 Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131 Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
Слава…
132 Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133 Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134 Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135 Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136 Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137 Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138 Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139 Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140 Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141 Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142 Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143 Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144 Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145 Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
146 Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.
147 Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
148 Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
149 Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
150 Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
151 Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
152 Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
153 Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
154 Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155 Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
156 Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
157 Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
158 Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
