До речі, ми сподіваємося, що за результатами цього конгресу у нас заповниться напрямок питань харчування, тому що до сьогоднішнього дня він був більш–менш вакантний. Тепер, після того як тут виступили шановні академіки, у нас з’явилося розуміння того, як ми будемо забезпечувати електроживлення або харчування в цілому. Сам робот, руки до плеча з’являться найближчим часом. Ці руки будуть додані до корпуса, що буде покритий штучною шкірою, яка в даний час розробляється Михайлом Яблоковим, теж присутнім тут. Надалі ми перейдемо з пневмом’язів на електроактивні полімери, що також розробляються в лабораторії Михайла Яблокова. Особа, яку ви бачили в коридорі, сьогодні здатна тільки відстежувати предмети очима, але в принципі розроблялася з розрахунком на симуляцію міміки, так що робот, якого, як я сподіваюся, ми зможемо показати через чотири місяці, буде здатний демонструвати весь набір емоцій.

Нейроінтерфейс — власне, інтерфейс управління. Ми прекрасно розуміємо, що створення самого корпуса робота — це завдання хоча саме по собі нетривіальне, але воно не має сенсу без створення системи управління. В рамках цього напряму ми вирішуємо два головних завдання: по–перше, створення інтерфейсу досить широкого діапазону реєстрації ознак (в даний час це енцефалограма), які могли б перетворюватися на команди. Другий напрямок — це створення мови, що оптимізував би цей простір управління для того, щоб збільшити пропускну здатність каналу в сенсі кількості команд, які можуть передаватися через нього.

Олег Георгійович Бахтіяров розповідав про те, що навіть для управління окремою рукою необхідно більше 30 диференційованих станів, які оператор повинен розрізняти для себе й утримувати і які, відповідно, повинен розрізняти комп’ютер. Олександр Якович Каплан в даний час займається тим, що шукає такі індекси і параметри енцефалограми, які не пов’язані з іншими функціональними системами або пов’язані з ними досить слабо, для того щоб ми могли витягнути їх з тих функціональних систем, в які вони включені, і включити в систему управління оператора. Паралельно Олег Георгійович займається тим, що складає простір, який він називає «візуальною мовою», або просто «мовою», в якій ці окремі параметри могли б використовуватися разом для того, щоб забезпечити повне управління аналогом людського тіла — спочатку антропоморфним, а потім неантропоморфним, на різних рівнях автоматизації. Тобто від якихось дій, які управляються тільки на верхньому рівні (наприклад, коли предмет і тип дії вибирається очима, а все інше виконується автоматично), аж до таких завдань, як виконати довільне танцювальне па або поворушити окремими пальцями. У нашому випадку суб’єкт управління — це оператор.

Необхідно вирішити ряд питань, і вони вирішуються успішно — чесно кажучи, набагато швидше, ніж ми самі очікували. А саме, це розробка систем підготовки оператора до управління таким новим тілом і забезпечення так званого TelePresence — почуття присутності оператора в керованому ним роботі. Відповідно, у нас ці напрямки опрацьовуються досить успішно. Тобто ми вважаємо, що не виключено, що ми навіть перевиконаємо ці надзвичайно амбітні плани, про які ми заявили, — принаймні, по «Аватару А». Часто ми не в змозі прийняти рішення щодо вибору того чи іншого технологічного підходу. Наприклад, з рукою таким вибором була екзоскелетна або ендоскелетна модель — у таких випадках ми змушені рухатися одночасно по двох, по трьох напрямках, для того щоб вчасно встигнути, але на конкретне технічне питання я, мабуть, зможу відповісти вже згодом. Відповідно, типи інтерфейсів, способи обробки даних, розпізнавання образів і так далі — на жаль, усе це залишиться за рамками доповіді.

В даний час ми на базі нашого порталу www.2045.ru і www.2045.com в англійській версії створюємо віртуальну лабораторію, тобто інтернет–простір, до якого будь–який дослідницький колектив може підключатися і включатися в ті проекти, які ведуться Рухом в даний момент. Мається на увазі як дистанційна обробка даних, так і підключення установок управління, які знаходяться далеко. Наприклад, одна лабораторія, яка знаходиться в іншому часовому поясі, здатна дистанційно керувати, приміром, роботами, які знаходяться в країні на іншому боці земної кулі. За моїми відчуттями, десь до літа ми зможемо повністю запустити функціонал, який зараз описаний.

Дмитро Іцков, ініціатор створення руху «Росія 2045», який буде закривати сьогоднішній день, розповість про те, що ряд фондів уже зареєстровані, досягнуті певні домовленості щодо формату інвестицій. А я скажу про те, що частиною цієї віртуальної лабораторії, про яку я щойно розповів, буде, зокрема, й прозорий механізм, що забезпечує облік інтелектуального, фінансового внеску або внеску у вигляді робочого часу і т. д. будь–якого учасника Руху або будь–якого інвестора будь–якого рівня в майбутніх комерційних можливих продуктах, які будуть розроблені Рухом. Також планується автоматизувати і юридичну частину питання, а саме те, яким чином будуть відслідковуватися та управлятися інтелектуальні права.

Наш Технопроект чекає тих, хто хоче приєднатися до нього, адже майбутнє — тут і тепер.

Врешті, для повноти всеобучу в лабораторії постлюдства не можу не подати вам для обов’язкового засвоєння документ на рівні із «Маніфестом комуністичної партії» Карла Маркса, коли він здійснював невдалу соціальну інженерію перетворення людства. Хоча, як довів Іван Франко, бібліотекар Маркс виявився банальним плагіатором, оскільки це своє марксистське «святе письмо» він безсовісно здер в утопічного французького соціаліста, і, не будучи вченим зі ступенем, пан Карл навіть не зробив посилання, крадучи чужу писанину.

Це для розрядки перед сприйняттям одкровення, над яким не можна не задуматися.

«Декларація громадського руху «Росія 2045»

В якому напрямку йде еволюція людства?

Виклики часу, ускладнення світу, низка криз, зміна клімату, лавиноподібне зростання нових технологій диктують людству нагальну необхідність прямо зараз замислитися про найближче майбутнє і своєї еволюції.

Нам необхідно задати собі ряд питань.

Що чекає людство в майбутньому?

В який бік рухається наш світ, людство в цілому як цивілізація, єдиний колективний розум і розумний вид?

Яка парадигма, ідеологія, соціальна структура очікують нас у найближчому майбутньому? Що прийде на зміну постіндустріальному суспільству споживання?

Як буде виглядати людське суспільство через 10, 30, 50, 100, 200 років, враховуючи стрімкий характер розвитку сучасних технологій?

Очевидно, що людство потребує нової еволюційної стратегії. Це буде стратегія безперервного розвитку, як у давнину, — а не споживання, як у наш час.

Стратегія еволюційного розвитку — нагальне завдання, що дозволяє зберігати рівновагу на тлі різкого прискорення інформаційних процесів і ускладнення технологій.

В іншому випадку нас чекає безрадісна картина: обмежена, примітивна людина, довкола якої живе своїм незалежним і незрозумілим життям надскладна, самостійно мисляча високосамоорганізована технологічна істота, наділена надінтелектом. Якщо на тлі ускладнення технологічного середовища і зростання її самостійності і самодостатності людина не буде еволюціонувати, то рано чи пізно це середовище її витіснить.

Розвиток соціуму як підвищення самоорганізації, внутрішньої складності і різноманітності

Розвиток людського суспільства як цілісної розумної системи має чітку спрямованість протягом усього ходу нашої історії:

— збільшення внутрішньої складності і різноманітності суспільства і всіх його атрибутів (наука, культура);

— прискорення процесів самоорганізації, посилення порядку та керованості;