Поэзия и драматургия. Страница 44

Комедия в пяти действиях

Автоматические кафе, говорят, стали практиковать прежде всего в Японии, а потому даже сейчас в общем принципе таких заведений сохранился некий тихий аскетизм. Если бы кто-то спросил у меня - как бы ты назвал это заведение, я бы сказал четко - Нигде. Впрочем, есть еще Никогда. Ничего. Незачем. Ни-для-кого.

СМЕРТЬ ТЕНТАЖИЛЯ — одна из трех миниатюр для театра марионеток (две другие — «Алладина и Паломид» и «Там-Внутри»). Марионетки — фламандские, брюссельские, антверпенские — были весьма знамениты еще в начале ХХ века, они с успехом разыгрывали драматизированные притчи, сказки, моралите и другие пьесы «абстрактного» жанра, для которого специфический язык этого театра (ритм, жест, маска) был лучшим театральным языком.

Жил старик со своею старухой. У самого синего моря. Однажды старик закинул невод и поймал Золотую рыбку. И обещала она выполнить старику три его желания, если он ее отпустит.

У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між братами-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети - «з отарою блукали й пастухи». З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу.

Томск-в древности- Грустина Грустина место древнего города, в котором жили предки славян -арии. Гардария страна городов находилась на территории современной Сибири