Поиск по метке: Военная проза

Песня синих морей — роман-легенда, в котором автор рассказывает о подвигах моряков в годы Великой Отечественной войны, о славе советского народа. В романе есть легенда о Песне синих морей . Давным-давно, когда свершались первые кругосветные плавания, люди открыли далекие материки, острова, солнечные побережья. Имена великих шкиперов и мореплавателей высекли на бронзе памятников, все их знают. Только имена матросов были забыты. Тогда матросы сложили Песню синих морей . Бродит она в. морях, среди волн, вместе с бродячими ветрами. Матросы завещали ее потомкам. Но услышать ее может лишь тот, кто искренне любит море и службу на нем, кто чист сердцем, чья слава не возвышается над общей славой морского братства. Легенда живет, она продолжается в мужестве наших моряков.

Эта книга посвящена приключениям и подвигам разведчиков-североморцев, орлов капитана Людова, как называет их автор. Наряду с широко известными, полюбившимися читателю повестями Боцман с Тумана и В океане, впервые печатается здесь новая повесть Николая Панова Голубое и черное, в которой снова появляются боцман Агеев и проницательный командир разведчиков Людов, ставшие героями удивительных приключений в дни войны и в послевоенные годы.

У книзі «Слово після страти» Вадим Бойко розповідає про свої поневіряння по катівнях гітлерівської Німеччини. Бойкові було шістнадцять років, коли його силоміць вивезли на каторжні роботи до «Третього рейху». Хлопець не хотів миритися із своїм рабським становищем, він сім разів тікав, брав активну участь в антифашистському русі Опору, за що був засуджений до страти.

Это слово особое. Из нескольких тысяч слов составляющих великий и могучий русский язык есть только несколько десятков тех, которые не затерлись от привычного каждодневного употребления и рождают отклик в душе слышащего их. У любого кадрового офицера слово «двухгадюшник» такой отклик вызывает однозначно, причем в зависимости от личной погруженности в проблему, обозначенную этим понятием, сила отклика варьируется от презрительной улыбки, до неудержимого приступа тошноты. Первоначально «двухгадюшник» в процессе эволюции произошел от «двухгодичника» так назывался человек по сущему недоразумению надевший военную форму после окончания гражданского ВУЗа, сроком на два года в звании лейтенант, еще порой кадровые офицеры зовут таких «тоже лейтенанты» — первое слово обязательно подчеркивается голосовой интонацией.

Его зовут Гасель Сайях. Его империя – пустыня. Он – властитель страны, простирающейся от Атласских гор до берегов Чада. Он – один из последних великих воинов неукротимых имохагов, которых все прочие смертные знают под именем туарегов. Однажды двое, старик и юноша, появились у порога его хаймы. И он, соблюдая тысячелетние традиции пустыни, приютил путников. Но он не смог защитить их. Люди в пыльной солдатской форме преступили закон. Они убили мальчишку и увели старика. Гасель Сайях помнит главную заповедь туарегов: твой гость находится под твоей защитой. Поэтому он должен отомстить… Перед вами самый известный, самый издаваемый во всем мире роман самого читаемого испаноязычного автора современности Альберто Васкеса-Фигероа.

Впервые на русском – новейший роман от лауреата многих престижных литературных премий Энтони Дорра. Эта книга, вынашивавшаяся более десяти лет, немедленно попала в списки бестселлеров – и вот уже который месяц их не покидает. «Весь невидимый нам свет» рассказывает о двигающихся, сами того не ведая, навстречу друг другу слепой французской девочке и робком немецком мальчике, которые пытаются, каждый на свой манер, выжить, пока кругом бушует война, не потерять человеческий облик и сохранить своих близких. Это книга о любви и смерти, о том, что с нами делает война, о том, что невидимый свет победит даже самую безнадежную тьму.

Багатьом читачам знайомі пригодницькі повісті М. Далекого «Не відкриваючи обличчя», «Ромашка». Новий роман «По живу і мертву воду» — своєрідне продовження цих двох книг. Описані тут події відбуваються в західних областях України восени 1943 року. Український хлопець Юрко і молоденька польська дівчина Стефа проносять крізь злигодні і страждання своє юне, чисте кохання. Радянські партизани і розвідниця Оксана розкривають таємні плани співробітництва гестапо і ватажків ОУН. Мученицький шлях і загибель військовополонених, що втекли з гітлерівського концтабору; зловісна фігура майстра кривавих провокацій Хауссера; оунівський кат-садист — Вепр і обманутий брехливою пропагандою відважний простак сотенний Богдан — долі цих і багатьох інших персонажів переплітаються і затягаються в один драматичний вузол. Головна тема роману «По живу і мертву воду» — життєдайність і сила ідей інтернаціоналізму, дружби народів. Ці ідеї, немов казкова жива вода, врятовують багатьох героїв книги, розкривають їм очі на правду, виводять з мороку людиноненависницької пропаганди.

Тисячолітній Миколай — роман з незвичайним сюжетом. Це розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть — від часів князя Володимира до наших днів — не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом. У другій частині роману події відбуваються у повоєнний час.

    Заплутані та небезпечні таємні стежки невидимої для непосвячених війни. Вони йдуть через моря та кордони, по лісам та безкраїм степам. І скільки треба вміння та мужності, щоб виявити їх, знайти на них ледь помітні сліди. Роман про боротьбу радянських патріотів з гітлерівською, а потім американською, розвідками.  

Відомий радянський письменник Вадим Кожевников, автор творів «Зорі назустріч», «Знайомтесь, Балуєв», «Щит і меч», які щиро полюбилися радянському читачеві, народився у 1909 році в м. Наримі. Дитячі та юнацькі роки письменника минули в Сибіру. У 1923 році він переїхав до Москви, де вступив до університету. Перші твори Вадима Кожевникова почали друкуватися в 1928 році. В 1939 році вийшла збірка його оповідань «Нічна розмова», а згодом повісті «Степовий похід» (1940) та «Грізна зброя» (1941). На початку Великої Вітчизняної війни Вадим Кожевников працював у фронтовій газеті, а з 1949 року він військовий кореспондент «Правды». Герої його післявоєнних збірок «Міра твердості» та «Дорогами війни» — це ті, хто виборював перемогу у грізну годину війни, хто грудьми став на захист рідної Вітчизни. Роман Вадима Кожевникова «Щит і меч» присвячений подвигу радянських розвідників в тилу ворога.

  Особливе місце в творчості Е. М. Ремарка посідає правдивий, хоч і дещо суперечливий, роман «Час жити і час помирати» (1954). В цьому творі автор не лише відтворив панораму останніх років війни, коли крах фашистської Німеччини був уже очевидний, а й розкрив ті глибинні процеси, які змусили отруєного фашистською ідеологією і тому впевненого в кінцевій перемозі Третього рейху солдата засумніватися в своїй правоті.  

Невеликий епізод Другої світової війни. Зникають Союзницькі літаки, у водах Північного Льодовитого океану збиваються з курсу і гинуть кораблі та цілі конвої. Ці події оповиті легендами з присмаком містики. Однак причиною цих трагедій виявилась надсекретна німецька станція електронного спостереження, схована у глибині одного з арктичних островів. «Чорний іній» — це захоплююча історія про те, як в екстремальних умовах північної негоди невеличка група десантників розшуковує цю станцію і намагається оволодіти нею.