Поиск по метке: История

Восьмий том 15-томного видання "Україна крізь віки", присвячений історії Української козацької держави останньої чверті XVII-XVIII ст. (розділи I-IV написав Олександр Гуржій, розділ V - Тарас Чухліб; вступ та висновки - спільно)

Дослідження присвячене діяльності спеціальних органів безпеки українських національних державних формацій 1917-1921 років: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, ЗУНР та Державного Центру УНР в еміграції. Залучення великого масиву документальних друкованих джерел, мемуаристики та раніше не відомих архівних матеріалів дало авторові змогу досягти максимальної об'єктивності при висвітленні складних історичних подій доби Української революції, виважено оцінити здобутки й помилки тогочасних національних спецслужб у боротьбі за державність України.

Окрім політичної еліти, діячів науки й мистецтва, залишалася в українців ще одна цитадель, яка стояла на сторожі самобутності нашої культури й зірко охороняла цілісність української нації. Такою цитаделлю була православна християнська віра. Вона, в цілому не надто відрізняючись від канонів католицької церкви, несла в собі ту іскру, що не давала згаснути багаттю культурної самобутності українців. Підтримувала в них бажання залишитись незалежними і не розчинитися в бурхливому океані тотального сполячення. І саме цей, останній оплот українства опинився під загрозою наприкінці XVI сторіччя, коли Річ Посполита, спрямована рукою Ватикану, оприлюднила проект злуки католицької і православної церков, який був реалізований 1596 року у Бресті й отримав назву Брестської (Берестейської) унії.

Іван Мазепа належить до тих історичних постатей, чиїми іменами називають епохи. Іван Степанович Мазепа-Колединський (1639, за ін. даними 1629 або 1644–1709 рр.) є однією з найяскравіших і найсуперечливіших постатей української історії. Його життя та вчинки і сьогодні викликають гарячі суперечки та неоднозначні оцінки істориків. Мало кому випала така цікава і непроста доля за життя і після смерті. Приятель царя Петра, один із перших кавалерів ордену Андрія Первозванного — і борець за інтереси Української козацької держави. Будівничий величних соборів — і «Юда» та зрадник, відлучений від церкви, підданий анафемі …з амвонів тих самих соборів. Зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя. Блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів.

Перед будівництвом греблі ДніпроГЕС, в результаті чого було затоплено пороги на Дніпрі, державне видавництво Радянської України звернулося до знавця історії старої України, академіка Д. Яворницького, з пропозицією скласти альбом Дніпрових порогів та їх опис, щоб залишити для нащадків опис цієї місцевості, яка мала таку велику вагу в історії українців. Результатом роботи академіка Д. Яворницького та його експедицій і є ця книга.

SOS…SOS…SOS… — пролунав в ефірі міжнародний сигнал біди, який сповістив про пожежу на американському пасажирському кораблі… Чимало ні в чому не винних людей стало жертвами гангстерів, що вчинили це, аби замести сліди іншого злочину… Про цю та подібні страхітливі історії йдеться у збірці вибраних документальних новел письменника з НДР Гюнтера Проделя, який на вельми багатому фактичному матеріалі з життя США, ФРН, Англії показує моральний занепад і приреченість капіталістичного суспільства, де нечуваного розмаху набули гангстеризм, торгівля наркотиками, корупція і де від розтлінної дії капіталу зазнають непоправного каліцтва людські душі.

Эта книга для совсем немногих. Возможно, ни одного из них ещё вовсе нет на свете. Быть может, они — те, что понимают моего Заратустру; так как же смешивать мне себя с теми, кого и сегодня уже слышат уши?.. Мой день — послезавтрашний; некоторые люди рождаются на свет «посмертно». Условия, при которых меня можно понимать, — а тогда уж понимать с неизбежностью , — мне они известны досконально, доподлинно. Необходима в делах духа честность и неподкупность, и необходимо закалиться в них, — иначе не выдержишь суровый накал моей страсти. Нужно свыкнуться с жизнью на вершинах гор, — чтобы глубоко под  тобой разносилась жалкая болтовня о политике, об эгоизме народов. Нужно сделаться равнодушным и не задаваться вопросом о том, есть ли польза от истины, не окажется ли она роковой для тебя… Нужно, как то свойственно сильному, отдавать предпочтение вопросам, которые в наши дни никто не осмеливается ставить; необходимо мужество, чтобы вступать в область запретного ; необходима предопределённость — к тому, чтобы существовать в лабиринте. И семикратный опыт одиночества. И новые уши для новой музыки. И новые глаза — способные разглядеть наиотдалённейшее. Новая совесть, чтобы расслышать истины, прежде немотствовавшие. И готовность вести своё дело в монументальном стиле — держать в узде энергию вдохновения … Почитать себя самого; любить себя самого; быть безусловно свободным в отношении себя самого. Вот кто мои читатели, читатели настоящие, читатели согласно предопределению; что проку от остальных ?.. Остальные — всего лишь человечество… Нужно превзойти человечество силой, высотой  души — превзойти его презрением…