Поиск по метке: философия

Энциклопедия предлагает системный обзор развития постмодернистской философии во всех ее тематических проекциях: в более чем 500 аналитических статьях подробно анализируются текстология, номадология, нарратология, шизоанализ, семанализ и мн. др. Издание также освещает главные предпосылки становления посмодернистского типа философствования, анализируя интеллектуальные стратегии модернизма, деструкции и диалогизма. Представлен понятийный аппарат, персоналии и фундаментальные тексты модернистской и постмодернистской философии.Книга адресована научным работникам, преподавателям, аспирантам, студентам гуманитарных специальностей, а также всем, кто интересуется современной философией.  

Бывший врач-гинеколог подбирает и выхаживает у себя дома кошек и собак, только не знает что с ними делать потом. Однажды подбирает парня, приводит домой. Только теперь новый питомец ухаживает за домочадцами и ведет хозяйство. А просто так ли все это? И естественно ли влечение мужчины к мужчине и естественно ли жить с пересаженным органом? И правда ли, что за любовь надо платить?

В век нигилизма духовный опыт Паскаля может быть особенно значим. Поразительная честность мысли, стремление к максимальной ясности в исследованиях трагического удела человека и в то же время бесконечная вера в его высшее предназначение - отличительная черта незаконченной работы мыслителя, вошедшей в сокровищницу не только французской, но и мировой культуры.

 Время работы над этой книгой охватывает период с осени 1869 по ноябрь 1871 г. "Наука, искусство и философия, -- писал Ницше в январе 1870 г. Э. Роде, -- столь тесно переплелись во мне, что мне в любом случае придётся однажды родить кентавра". Непосредственным толчком к написанию книги послужили два доклада, прочитанные Ницше в Базельском музеуме соответственно 18 января и 1 февраля 1870 г., -- "Греческая музыкальная драма" и "Сократ и трагедия", а также статья "Дионисическое мировоззрение", написанная летом того же года.    Текст книги в основном был завершён в январе -- феврале 1871 г. в Базеле и Лугано и носил поначалу заглавие "Греческая весёлость" ("Griechische Heiterkeit"; предполагались и другие названия: "Опера и греческая трагедия" и "Происхождение и стиль трагедии")    В конце апреля 1871 г. рукопись была послана лейпцигскому издателю Энгельману, который после долгих колебаний отказался её печатать. В ноябре того же года книга, дополненная шестью последними разделами, была принята другим лейпцигским издателем, Э. В. Фрицшем, и вышла в первых числах января 1872 г. под заглавием "Рождение трагедии из духа музыки". В 1886 г., готовя новое издание, Ницше предварил его "Опытом самокритики" и дал книге новое название: "Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм", которое, впрочем, не упраздняло прежнего: текст, следующий за "Опытом самокритики", сохранял прежнее заглавие.

Второй том знаменитого сочинения О Шпенглера впервые выходит в русском переводе. Типы культур, выделенные в первом томе, рассматриваются здесь на материале религии и политики. Глубоко символично, что книга выходит в России накануне 3-го тысячелетия, в котором ее, согласно автору, ждет необыкновенный взлет должна завершиться предыстория и начаться ранняя история. Книга снабжена подробным комментарием.

Книга «Ф. М. Достоевский. Писатель, мыслитель, провидец» призвана вернуться к фундаментальным вопросам, поставленным в творчестве Достоевского, обсудить и оценить ответы, данные им, его предсказания, его прозрения и заблуждения. Федор Михайлович Достоевский, 130-летие со дня смерти которого отмечалось в 2011 году, остается одним из наиболее читаемых писателей во всем мире. В главном это обусловлено сосредоточенностью его произведений на фундаментальных вопросах человеческого бытия: о смысле жизни, о существовании Бога, о Церкви, об основах морали, о свободе, ее цене и ее границах, о страдании и его смысле, о справедливости, о социализме и революции, о спасении, о вере и науке, о России и Западной Европе и т. п. В своих художественных произведениях, публицистических статьях, черновиках Достоевский выступает перед нами не просто как писатель, а одновременно и как глубокий мыслитель и философ, бесстрашно исследующий глубины человеческой жизни, касающийся всех «проклятых вопросов» человеческого существования, «моделирующий» в позициях своих героев возможные ответы на эти вопросы. Достоевский оказывается удивительно актуален в наше время, когда Россия переживает очередной переходный период своей истории. Еще раз вернуться к фундаментальным вопросам, поставленным в творчестве Достоевского, обсудить и оценить ответы, данные им, его предсказания, его прозрения и заблуждения и была призвана книга «Ф. М. Достоевский. Писатель, мыслитель, провидец».

Книга «Подумай дважды» — это сборник произведений писательницы, расположенных в хронологическом порядке, большинство из которых публикуются впервые. Это вещи, написанные в 30-40-х годах XX века. Среди них пьесы «Идеал», «Подумай дважды», а также отрывки из философского романа «Источник», не вошедшие в окончательную версию произведения. Книга позволяет проследить путь становления и развития литературного таланта Айн Рэнд от ранних рассказов до того времени, когда к ней пришел ошеломляющий успех. Сборник «Подумай дважды» представляет собой 2-ю часть книги «The early Ayn Rand».

Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ'я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли таємні товариства малоросійських дворян XIX ст.? Звідки в Лісовій пісні зашифрована легенда про Грааль? Чи й справді українці — це селянська нація ? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний український проект і чи вдалося нам його реалізувати?.. Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках України, яку ми втратили . Ключем до неї стає розкритий О. Забужко код Лесі Українки . Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма прихованої війни, яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст. Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури… * * * Книга пані Оксани сама по собі годна свідчити, що та висока українська культура, якій вона присвячена, ще не є, дякувати Богові, тільки нашим спомином Леонід Ушкалов

У чому все-таки причина дотеперішньої загадкової абсолютности постаті Шевченка в українській духовній культурі? На який образ-себе запрограмував він Україну своїм міфом, у культурі Нового Часу типологічно найближчим до дантівського? Які метафізичні смисли земної історії чаяться зашифрованими в Шевченковому тексті, коли підходити до нього з ключем не тільки християнської філософії та європейського романтизму, а й традиційної української демонології? Чи існує в історії національна версія християнської есхатології — колективного гріха й колективної покути? На ці та інші питання шукає відповіді Оксана Забужко в своїй книжці, котра стала однією з найголосніших подій сучасної української гуманітаристики.

До книжки увійшла вибрана філософська та літературна есеїстика Костянтина Москальця, одного з найяскравіших представників покоління «вісімдесятників», що здобув собі визнання як першорядний поет і прозаїк. * * * Костянтин Москалець народився 1963 року в місті Бахмачі на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. 1990 року заочно закінчив Літературний інститут у Москві. Як автор і виконавець власних пісень працював кілька років у львівському театрі-кабаре «Не журись!», побувавши з ним на ґастролях у більшості країн Європи. Лауреат фестивалю «Червона рута-89» у номінації «Авторська пісня». Особливої популярності набув його шляґер «Вона» — у виконанні Тараса Чубая та рок-групи «Плач Єремії». Від 1991 року Костянтин Москалець живе в селі Матіївка біля Бахмача, займаючись тільки літературною працею. Опублікував дві збірки поезій — «Думи» (1989) та «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима», 1994), повісті «Куди мені подітися?» (1990) та «Досвід коронації» (1994), низку оповідань, філософських та літературно-критичних нарисів. 1995 року за «Досвід коронації» отримав нагороду журналу «Сучасність», а ще через рік ця повість вийшла в США в англійському перекладі Асі Гумецької та Джесіки Тредвей («А Crowning Experience»). Москальцеві твори перекладалися також німецькою («Der Kirschbaum», 1998) та польською («Wiersze», 1995; «Miesiac milowania ksiezycem», 1997) мовами. _______ На обкладинці використано роботу Миколи Кумановського «Темна українська ніч» (1997)

Ця хрестоматія — перший в історії освіти України навчальний посібник, у якому систематизовано представлено фрагменти творів видатних вітчизняних і зарубіжних філософів (у відповідності до програми курсу "Філософія"), створений з урахуванням досягнень у сфері філософської культури. Фундаментальність хрестоматії забезпечується зосередженням уваги на основоположних ідеях філософії від доби античності до сьогодення, відображенням класичних теоретико-методологічних принципів, соціально-філософських доктрин, репрезентацією сучасного критичного, духовно-практичного змісту світової філософської думки. Розраховано на студентів гуманітарних спеціальностей, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх, хто прагне долучитися до надбань філософії.