Автор Франко Иван Яковлевич

Збірка складається з трьох частин, або "жмутків". У перших "жмутках" вміщено інтимну лірику, в якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. У першому "жмутку" є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. У поезіях другого "жмутка" І. Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. Провідний мотив поезій третього "жмутка" - пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.

Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні стежки». Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв цього твору є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами — герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті — різних національностей. Житейські перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. У цьому творі Франко порушує соціальні проблеми: українського селянства та інтелігенції, взаємостосунки між різними суспільними групами, проблеми влади та підлеглих, зневір'я і затурканості селян, проблеми тодішнього судочинства, проблеми подружніх стосунків безправ'я жінки в суспільстві. Прототипом Євгенія Рафаловича послужив Євген Олесницький — адвокат і громадський діяч, який був чудовим промовцем.

Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості І. Франка. У ній на основі біблійного сюжету розглядається історичний шлях нації, способи пробудження національної свідомості, історичної пам'яті. Алегоричний образ Мойсея розкриває роль визначної особистості в долі нації. Пролог до поеми — це Франків заповіт українському народові, дуже актуальний не лише в епоху національно-визвольних рухів того часу, а й донині.

В історичній повісті «Захар Беркут» (1882 р.) зображено героїчну боротьбу українських верховинців проти монголів 1241 р.