Читать книгу Лірникові думи. Страница 12. онлайн на сайте all-library.ru

Наступає тиха нічка,

Світять ясні зорі,

І в тумани, як в намітку,

Завинулись гори.

От і місяць із-за моря

Череп підіймає

І на цвинтар під горою

Сумно поглядає.

Було пусто меж гробами,

Вмерці міцно спали,

Лиш купець дивний з Давидом

Через них ступали.

І приходять в середину

Цвинтаря старого,

І зачав купець будити

Каждого вмерлого.

І говорить: «Встаньте, люде!

Встаньте, божі діти!

І мене з царем Давидом

Вірно розсудіте».

І розкрились старі гроби,

Вмерці повставали,

Вмерці встали, в ноги впали

І купцю сказали:

«Боже вічний, боже дивний.

Праведний ти боже!

Хто тебе, правдивий боже.

Осудити може?!

Не тебе нам, але нас ти

Будеш всіх судити,

Як захочеш кості наші

З гробу воскресити».

І пізнав цар, з ким судився.

Богу поклонився,

І відтоді зачав жити,

Мов переродився.

Замовчали у Давида

Скрипка і цимбали,

І в палацах тілько гуслі

Набожно бриньчали.

І зачав Давид на гуслях

Пісні вигравати,

І в тих піснях силу божу

Дивну вихваляти.

А часами, як прийшлося,

Грав і не святую,

І списував тії піснін

В книжку у їдную.

І убралась книга в пісні,

Ніби небо в зорі,

І розрізав Давид книжку,

І кидає в море.

Їдні листи утопали,

Другі випливали,

І котрі лиш випливали -

Ангели збирали.

І зібрали, богу дали,

Став господь читати,

Прочитав - і нам, хрещеним,

Казав передати.

І тепер у каждій церкві

Пісні ті знайдуться

І ті пісні цар Давида

Псавтирою звуться.

І говорить бог і господь:

«Царю і пророче!

Проси в мене, мій пророче,

Чого серце хоче».

А в Давида, слава богу

Вволю було всього,

Були й дочки, лиш не було

Сина ні їдного.

І зачав Давид молитись

Господа благати

І просити його щиро,

Щоб три сина мати.

Щоб їден син був найкращий,

Другий - наисильніший,

А щоб третій син у него

Був найрозумніший.

І вислухав бог Давида

З небесного трона

І дав Йосипа, [9] Самсона [10]

Да й ще Соломона. [11]

І Іосип був найкращий,

Самсон - найсильніший,

Соломон, його- мізинець

Був найрозумніший.

І найстарший син Іосип

Завідував снами.

І тепер іще остався

Звичай межи нами,

Що як тілько коли-небудь

Сни страшнії маєм,

Пробудившись, не встаючи,

Тричі примовляєм:

«Що приснилось, то приснилось,

Нехай святий Йосип

Розтолкує й на все добре

3 злого переносить».

VII

Середущий син Давида

В війнах лиш кохався

І ходив по цілім світі,

Всюди воювався.

Наостаток в нашу землю-

Дніпром припливає,

Але тілько з води вийшов -

Аж лев надбігає.

Самсон кинувся на него,

Наступив ногою,

Роздер пащу, і із пащі

Пішла кров рікою.

А тим часом йому руки

Й ноги обімліли,

І в минуті лев з Самсоном

Вічне скаменіли.

А потому зійшлись люди,

Київ збудували,

Но льва того і Самсона

3 місця не рушали.

І тепер Самсон льва того

Тисне під ногою, [12]

Дере пащу, і із пащі

Б'є вода рікою.

(4 жовтня 1856 р.)

4. ПРЕМУДРИЙ СОЛОМОН

Ще цариця Соломона

На світ не родила,

Лиш надію тілько мала,-

По саду ходила.

І ходила, й говорила

З панею їдною,

Котра з паном, своїм мужем,

Жила не з правдою.

Аж приходить покоївка

І оповідає,

Що йде пан той до палацу

І пані шукає.

І цариця тії пані

Дала свою раду:

Ісховатися від мужа

В вишневому саду.

А сама йде до палацу,

Пана запрошає.

«Що нам скажеш, добрий пане?»-

Весело питає.

А пан низько поклонився,

Як царям годиться,

І говорить: «Будь здорова,

Ясная цариця!

Я не маю що казати:

Я прийшов питати,

Чи у тебе мої жінки

Часом не видати?»

«Ні, нема тут, милий пане!» -

Вона відвічає,

А тим часом голос з неї

Стиха промовляє:

«Твоя жінка у садочку,

Можеш пошукати.

Яка жінка твоя, пане,

Така й моя мати!»

Чи почув пан, чи ні теє,

Що дитя казало,

Лиш цариці після того

Дуже кепсько стало.

вернуться

- один із синів царя Давида.

вернуться

- (староєврейське - Шимшон) - давньоєврейський міфічний герой, син царя Давида. За біблійною легендою, мав надзвичайну фізичну силу.

вернуться

- (давньоєврейське - Шеломо; близько 976-935 до н. е.) - цар Ізраїльсько-Іудейської держави (близько 960-935 до н. е.). Син царя Давида. За традицією, йому приписують ряд творів, що входять до Біблії: «Книга притч», «Книга премудрості», цикл любовно-весільних пісень («Пісня пісень») та ін. Ім’я Соломона в переносному значенні - синонім мудрості.

вернуться

- І тепер іще він тисне

Лева під ногою...- Йдеться про пам’ятку архітектури і гідротехнічного мистецтва «Самсон» на Червоній (колишній Контрактовій) площі у Києві. Збудована у 1748-1749 рр. архітектором Григоровичем-Барським. На початку XIX ст. усередині павільйону було поставлено дерев’яну скульптурну композицію «Самсон роздирає пащу лева». У 1981 р. фонтан було відновлено в первісному вигляді (автор проекту архітектор В. П. Шевченко). З фонтаном пов’язано багато переказів (вважалося, наприклад, що той, хто вип’є води від «лева», залишиться жити в Києві). Переказ про походження цього фонтану використав також І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я».