Я посміхнувся.
— Коли вам це приємно, я й далі віритиму, що ви знаєте птахів. Я вам зобов'язаний. Дудка справді чарівна. Чи можна ще лишити її в себе?
— Звичайно. Прошу користуватися нею.
— Мені вже пора, — мовив я і подав Орнітологові руку.
Я посміхнувся.
— Коли вам це приємно, я й далі віритиму, що ви знаєте птахів. Я вам зобов'язаний. Дудка справді чарівна. Чи можна ще лишити її в себе?
— Звичайно. Прошу користуватися нею.
— Мені вже пора, — мовив я і подав Орнітологові руку.