Стефанія, розпластана, сміється.

Точка (136.) FUJICOLOR.

Коли утвердилася нинішня династія, один старий, вірний династії Мін[34], прагнув загинути за батьківщину, однак не погоджувався померти від ножа, мотузки, вогню й води, а мріяв весело померти, як сіньлінський правитель[35]. Він нищив себе вином, жінками, у нього було багато дружин і наложниць, і він цілими днями віддавався розпусті. Так минуло кілька років, та він усе не помирав, а тільки підірвав собі здоров 'я. Голову йому перекосило вбік, спина згорбилась, а весь він скрючився, ніби варена креветка, і люди, кепкуючи, прозвали його «людина-креветка».

Плаче-тужить Стефанія вранці в Путивлі на вокзалі[36].

Точка (835.) ЦІНШАНЬДАВАНМЯО.

В повіті Хойань, що в провінції Фуцзян, є храм Ціншаньдаванмяо, коло східців якого посаджені півонії — всі чорні. Коли квіти розпускаються, то всі кілька сотень півоній повертаються до зображення Пречистої Діви у храмі. Якщо зображення перемістити, то квіти повертаються слідом за ним.

Опівночі море заграло солоне від сліз, Стефанії ноги омивши.

Точка (346.) HYUNDAI.

В Юньані[37] багато сімей тримають у себе отруйних комах ГУ[38]. ГУ можуть випорожнюватися золотом і сріблом, збагачуючи таким чином людей. Кожного вечора ГУ випускають, і воно, виблискуючи мов блискавка, літає на схід і на захід. Якщо здійняти сильний галас, то цим можна примусити впасти його на землю.

ГУ може бути змією чи жабою, будь-яким плазуном або комахою. Люди ховають маленьких дітей, остерігаючись, аби ГУ не з'їло їх.

Ті, хто тримає ГУ, ховають почвар у потайних кімнатах, наказуючи жінкам годувати їх. Чоловікам шкідливо бачити ГУ, оскільки воно складається із сукупності  і н ь. ГУ, що пожирають чоловіків, вивергають золото, а ті, що живляться жінками — срібло.

Особливу небезпеку ГУ становлять для тих, хто подорожує автом, особливо для приїжджих з інших провінцій. Туристи в коротких сукенках чи шортах, покусані в оголені кінцівки, вмирають без будь-якої матеріальної компенсації.

Про це розповів мені Хуа Фен, командувач військом в Юньнані.

ГІолечю, — рече Стефанія, — зеґзицею по Дунаєви.

Точка (232.) МАО.

Лю, пізнавши  д а о[39] — істину, радив людям, зустрівши біса, не лякатися, а обов'язково подути на нього, змагаючись із безформенним тим, що теж позбавлене форми. Біси більш за все бояться людського дихання, з його допомогою можна подолати і щит, і меч.

Володар Чжан Ці-ші сказав: «Побачивши біса, не лякайтесь, а йдіть із ним на прю. Якщо ви його переможете, то це вам вийде лише на краще, якщо ж зазнаєте поразки — залишитеся в попередньому становищі».

Загальновідомо, що дихання астматиків не має сили над бісами. Вони можуть користуватися своїми ліками, такими, як. наприклад, «Саль Бута-мол».

Чєму, Стефаніє, прострє горячюю свою лучю?

Точка (906.) PAN-PIPE.

На шістдесятому році правління під девізом Кан-сі, коли мені тільки виповнилося сім років[40], і я почав ходити до школи, в третій день сьомого місяця відразу по обіді небо стало раптом чорним, немов уночі. Невдовзі воно почало поступово світлішати, червоні промені сонця осяяли залу, на небі не було ані хмаринки.

— Це пролетіла велетенська птаха Пен[41], — сказав хтось.

Отже те, що сказав DJ 107FM ЧЖУАН-ЦЗИ[42]: «Крила, що, як хмари, закривають небо», — не порожні слова.

Слухай, Стефаніо, як тот пташок сьпіват, же з любови нич добре не быват.

Точка (844.) PAN-PIPE-2.

Весною року  ж е н ь - ц з и правління під девізом Кан-сі в провінції Цюнчжоу[43] поблизу моря побачили, як наближається чорна хмара, закриваючи небо, несучи за собою сморід падлини.

— Це пролітає птаха Пен. Якщо вона впустить послід, то принесе людям велику шкоду Треба негайно тікати звідси! — сказав один старий.

Усеньке село рятувалося втечею.

Невдовзі небо зробилося чорним, як вночі, вперіщила злива.

Наступного ранку вийшли подивитися: будинки селян виявилися засипаними пташиним послідом. Коли його почали розкопувати, виявилося, що в ньому є риби й креветки. Птаха впустила своє перо, яким можна було накрити кілька десятків будинків, а в отвір можна було в'їхати не тільки кіньми, а й джипом MITSUBISHI. Перо було чорне, немов у ластівки.

Стефанія рече, ричи, спиват.

Точка (976.) ДЗЕРКАЛО, ЩО ОСВІТЛЮЄ МОРЕ.

Селянин орав землю коло мосту Сіньфан в селі, що простяглося на північний захід від Ісіна[44], й викопав якийсь круглий предмет, схожий на компас. Зовнішня облямівка була пурпурово-фіялкового кольору, схожа на яшму, та не з яшми. Всередину було вмонтовано камінь білого кольору, порожнистий, схожий на кристал, але не кристал, на якому чужими ієрогліфами було вигравірувано: ROLEX.

В міській аптеці селянину дали за цю річ сто грошів. Гість із Танці, що був там проїздом, заплатив за неї десять тисяч грошів, а коли доїхав до Чунміна, вторгував за неї тисячу сімсот лянів сріблом.

Морський крамар сказав:

— Це дзеркало, що освітлює море. Морська вода в глибинах чорна: якщо її освітити, то можна побачити дивовижних риб і навіть всілякі підводні камені навколо понад сто лі[45], і завдяки цьому уникнути зіткнення з ними.

Стефанія ихтегшнихз.

Точка (741.) МОРСЬКЕ ДИВО З ЧЖАПУ[46].

На світанку двадцять третього дня восьмого місяця року жень-чень правління під девізом Цянь-Лун здійнялася буря. З боку бухти Чжапу, що в повіті Пінху, раптом щось почало випирати, простягаючись з південного сходу на зюйд-зюйд-вест. В цьому просторі повиривало багацько дерев, побило черепицю на дахах будинків і зірвало неонову вивіску готелю MARRIOTT. Посередині залишився слід гігантської ноги завбільшки з круглий стіл. Що то було, так і не дізналися. Деякі будівлі зсунулися більше ніж на чі, але не перекинулися.