Поэзия и драматургия. Страница 20

З ВІРОЮ В УКРАЇНУ Поетична збірка "Втомлені гори" - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій "Падають листя" автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - "Грицько сміється" - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя. "Втомлені гори" стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів. Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав "Я вірю в Україну", в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву "He заважайте людям жити". Цю тему продовжує ще одним програмним віршем "Щoб земля раділа". Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі. Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика. Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора. Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.  

Впервые напечатана в сборнике: А. Санин. Стечение обстоятельств (Иркутск, 1961).

Пьеса «Блэз» Клода Манье может служить образцом технически усовершенствованной комедии положений. Пьеса построена на внешних комических приемах, на разного рода недоразумениях и ошибочных действиях. Сделано это так талантливо, что зритель каждую минуту разражается смехом от неожиданного поворота событий, разворачивающихся в бешеном темпе. Посрамлен и высмеян глупый буржуа, а побеждает девушка-служанка.

Сцена представляет собой переработку одной из сцен первого акта «Владимира 3-ей степени». Гоголь читал ее в марте 1840 г. в Москве у Аксаковых. Впервые она напечатана была в издании сочинений Гоголя 1842 г. Пролетов, герой сцены, соответствует тому лицу, которое фигурирует в «Утре делового человека» под именем Александра Ивановича. Иван Петрович Барсуков из «Утра делового человека» переименован здесь в Павла Петровича Бурдюкова.

ЧАПАЕВ Василий Иванович (28.1.1887, д.Будайки, ныне в черте г.Чебоксары, — 5.9.1919, ок. станицы Лбищенская, ныне г.Чапаев Уральской обл. Респ. Казахстан), участник первой мировой и гражданской войн. Учился в акад. Генштаба (1918). Призван в армию в 1908. С янв. 1918 комиссар внутр. дел Николаевского у. Саратовской губернии. С мая 1918 комбриг, с сент. ком. 2-й Николаевской стрелк. дивизии. С янв. 1919 комбриг Особой Александрово-Гайской бригады, с апр. ком. Двадцать пятой стрелковой дивизии, участвовавшей в Бугульминской, Белебеевской операциях и 9 июня 1919 освободившей Уфу от колчаковцев. Погиб в бою. Кавалер 4 Георгиевских крестов, орд. Кр. Знамени (1919).