Поиск по метке: Историческая проза

Петро Дорофійович Дорошенко і Карл Густав Еміль Маннергейм… Що спільного між ними, чому відомий український письменник Валентин Чемерис з’єднав розповідь про долю цих двох історичних постатей у одну книжку? Один жив у XVII столітті, а другий — більш ніж на два століття пізніше, один був українцем, а другий — фіном. Але якщо придивитися уважніше, то спільного у українського гетьмана та національного героя фінів багато. Вони певний час служили імперії, вони обидва домоглися високих чинів у неї. Але і у Дорошенко, і у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це «щось» — любов до батьківщини. Саме заради цього і Дорошенко, і Маннергейм кинули виклик імперії, саме цьому вони присвятили своє життя…

  Серед видатних українських письменників XX століття слід назвати ім’я поета і романіста Василя Барки (Очерет Василь Костянтинович) (1908–2003). Уже першими віршами він заявив про себе як «чужерідне тіло», яке система намагалась виштовхнути (і виштовхнула–таки!) з «комуністичного раю». Саме цей «рай» показав В. Барка у своєму першому романі «Рай», що вийшов у 1953 році у Нью–Йорку і зараз є маловідомим українському читачеві. У його основі — автобіографічні спомини самого автора. Головний герой — професор слов’янської філології Антон Никандрович Споданейко, внутрішнє життя якого, цінності та думки близькі письменникові. Розповідаючи всього про дві доби життя пересічних українців (20 і 21 червня 1941–го) в умовах сталінського режиму, В. Барка спростовує міф про нього як земний рай. Автор показує, як, за формулою Достоєвського, «диявол з Богом борються, а поле бою — серця людей».  

Вільний переказ «Історії» першого давньогрецького історика Геродота. Найперші в світі царі й найперші невільники. Жерці, тирани та вожді, іменовані демагогами. Володарі Сонця Ра, Аполлон і Мітра. Насамони та їхня війна з Богом Вітрів. Собакоподібні мурахи, що стерегли золото пустелі. Казково багатий лідієць Крез і найщасливіша в світі людина. Кіфаред, якого врятував дельфін. Невірогідна історія Куруша: його вигодувала собака, а занапастила Томіріс. Життєпис молодого воя Зопіра, котрий щоб здобути Вавілон обкарнав собі ніс і вуха. Скіфський царевич Анахарсіс, визнаний Сьомим Мудрецем Світу, мілетянин Гістіей, спартанець Леонід, а також Геродот Галікарнаський, прозваний Батьком історії, який перший описав усі ці та багато інших подій. Роман відзначено Національною премією ім. Тараса Шевченка (1991).  

Ростислав Самбук — великий майстер пригодницького сюжету. Читачі знають його за романами «Ювелір з вулиці Капуцинів», «Крах чорних гномів», «Гіркий дим», «Ненависть», повістями «Портрет» Ель Греко», «Автограф для слідчого» та ін. Роман «Тайна вечеря» присвячений трагічним подіям 1937 року на Україні. В ньому читач познайомиться з цікавими психологічними спостереженнями і дослідженнями політичного лицемірства, яке межує з повною аморальністю, із сміливим розвінчуванням безапеляційного цинізму, що згубив мільйони людських життів.

"Манускрипт з вулиці Руської" Романа Іваничука - це справжній шедевр про середньовічний Львів. І доки існуватиме Львів і притягуватиме до себе людей незбагненною магією, доти кожне нове покоління буде читати цей самобутній роман, щоб глибше відчути таїну славного міста.Це видання «Манускрипту з вулиці Руської» приходить до читача в первісній редакції, без цензорських купюр та втручання.

Стамбул XVII століття, за часів правління Мехмеда IV. Турки щойно розгромили венеціанців, й у полон потрапляє італієць, котрий як дві краплі води схожий на свого майбутнього господаря — спраглого до здобутків європейської науки турка… Складні стосунки двійників — хазяїна і раба, мусульманина і гяура — це блискуча алегорія протистояння Сходу і Заходу.

Широковідомий твір присвячений життю й діяльності видатного казахського поета-просвітителя Абая Кунанбаева (1845–1904). Письменник подає широку панораму життя казахського народу кінця XIX — початку XX ст. Роман удостоєний Ленінської премії.

Цей історичний роман знаного українського письменника, Лауреата Шевченківської премії, Івана Білика — третя книга з трилогії про наших предків-скіфів. Перші дві — «Дикі білі коні» і «Не дратуйте ґрифонів» — вийшли друком у видавництві «А.С.К.» у 2006 р. Головний герой роману відомий з історії Салмак, заручник від Великого князя при дворі боспорського царя Персіда. На Боспорське царство накинули око зразу дві імперії — Римська і Понтійська начолі з царем Мітрідатом. Хто переможе… Лев чи Тигр? І чий бік у цьому кривавому герці візьмуть інші герої роману. Серед археологічних знахідок того часу (а це кінець II ст. до н.е.) — срібна монета, на одному боці якої зображені профіль молодого чоловіка і напис «Салмак», а на другому — «Місто Сонця». Це правда чи черговий знак історії? Чи міг раб стати царем? А рабиня й гетера, хоча вона й незрівнянна красуня Єлена Прекрасна — царицею бодай на день. Про все це й багато іншого йдеться в цьому справді цікавому романі.

Історичний роман відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика «Не дратуйте ґрифонів» є другою книгою його знаменитої скіфської трилогії (перша книга — «Дикі білі коні» вийшла друком у видавництві «А.С.К.» у 2006 р.). Осмислюючи історичні факти і події, письменник подає своє бачення історії наших предків — скіфів. Головні герої роману їх діти й онуки, які розгромили іранців-персів і їхнього царя Дарія. У центрі оповіді — конфлікт між двома братами Осмогрудом і Соболем. Як вирішиться цей конфлікт? Що переможе — поклик рідної крові чи закон матірної землі? Нетрадиційний підхід до розкриття історії, характерна мова і стиль роблять оповідь цікавою не тільки для шанувальників творчості І. Білика, а й широкого читацького загалу.   Роман був удостоєний Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (1993).

Друга книга М. Андрусяка з циклу документальних повістей «Брати...» про борців ОУН-УПА.

Для любителів нестандартної історії. Похід Дарія на скіфів-сколотів (європейських). Написаний оригінальною мовою Івана Білика, досить важким для сприйняття, але до котрого звикаєш на 2–3 розділі.У цьому, опублікованому в журналі, варіанті роману не вистачає щонайменше 2-х розділів - 5-го та 10-го.