Классика - скачать книги или читать онлайн. Страница 10

«…Мне пришлось сидеть в карцере в начале декабря месяца. Из окна видны были только сугробы снега да деревья с голыми ветвями, увешанными инеем… Была темная зимняя пора. Дни стояли короткие: в 3 часа уже смеркалось, а мне дали на весь вечер одну сальную свечу. Я, разумеется, берег свечу и хотел зажечь ее, когда совсем стемнеет…»

«…Однажды, когда мужа не было дома, когда он, по его словам, отправился на охоту, Азальгеш прикрепила один конец лестницы в амбразуре окна, другой сбросила вниз и по этой тонкой, паутинной лестнице смело и быстро спустилась наземь. Потом она перешла Юрзуф вброд в том месте, где река была мелка и каменисто ее дно…»

Збірка творів Антуана де Сент-Екзюпері – видатного французького письменника, людини яскравої, дивовижної і воістину героїчної долі. Багато творів автора «Маленького принца» давно завоювали любов читачів. «Земля людей» – найвідоміший після «Маленького принца» твір, збірка епізодів з життя автора, спогадів, роздумів про людей, їхню працю, що перетворює землю, їх стосунки, думки та цивілізацію. У 1939 році твір відзначено Великою премією роману Французької академії. До книжки також увійшов роман «Воєнний пілот» та повість «Нічний політ». Роман «Цитадель» – це спроба опанування світу розумом, не марна, але безрезультатна, бо світ для свого осягання потребує інструменту, набагато тоншого за розум. Це головна книга життя письменника, що дозволяє гідно оцінити масштаб його філософської спадщини.

Наталена Королева (1888-1966) збагатила українську прозу новими темами з античного і європейського світу. У повісті «Шляхами і стежками життя» вона перебуває в ролі автора та головної героїні водночас. Це захоплива розповідь про тернисті дороги, якими пройшла письменниця в пошуках кращої долі і свого призначення. Видворення з Іспанії через дружбу і кохання з Альфонсо XIII. Переїзд до Києва, одруження з князем Іскандером, небезпечна подорож на Схід. Богемне життя у Франції. Знову Київ і Перша світова війна. Новий шлюб із відомим українським письменником.

Елен Беатрікс Поттер (1866—1943) – популярна англійська дитяча письменниця й талановита художниця. Скільки себе пам'ятала, вона завжди любила малювати, а ще любила тварин і без кінця малювала саме їх. У її малюнках пухнасті звірятка обзаводилися іменами, модно одягалися, одружувалися, мали дітей… Так поступово складався неповторний стиль прекрасної художниці. Пізніше Поттер почала писати про своїх вихованців дивовижні історії. її чарівні казки про звірят, милі та добрі, з чудовими малюнками, люблять діти і дорослі у всьому світі, їх перекладено 35 мовами.

Елен Беатрікс Поттер (1866—1943) – популярна англійська дитяча письменниця й талановита художниця. Скільки себе пам'ятала, вона завжди любила малювати, а ще любила тварин і без кінця малювала саме їх. У її малюнках пухнасті звірятка обзаводилися іменами, модно одягалися, одружувалися, мали дітей… Так поступово складався неповторний стиль прекрасної художниці. Пізніше Поттер почала писати про своїх вихованців дивовижні історії. її чарівні казки про звірят, милі та добрі, з чудовими малюнками, люблять діти і дорослі у всьому світі, їх перекладено 35 мовами.

Эта книга – иллюстрированный путеводитель по миру ирландских и валлийских мифов, миру богов и героев, магии и чудовищ. Вы познакомитесь с наиболее значимыми произведениями, основными персонажами, сюжетами и мотивами кельтской мифологии. В этом путешествии вам встретятся духи и друиды, говорящие животные и волшебные деревья.

«Над стройной снежной крепостью с фортами, зубчатыми стенами и башнями развевается флаг – звезда с четырьмя лучами. У открытых ворот выстроился крепостной гарнизон.

«Мы, жители большого города, не слишком ценим одну удивительную возможность, которая предоставлена нам: в любой день каждый из нас может побывать в зоологическом саду.

«Мать девочки заснула, а девочка ходила по вагону и разговаривала с пассажирами. Вот она подошла и ко мне.

«…Тимоша обомлел. Ухватившись рукой за полку и растерянно смотря вниз, он стоял на лавке неподвижно, как статуя, ни жив ни мертв. Солнечный луч, яркой полоской падая из окна, играл на осколках разбитой чашки, и Тимоша, как очарованный, не мог глаз отвести от этих осколков, блестевших на темном щелеватом полу…»