Публицистика - скачать книги или читать онлайн. Страница 56

Чарівною квіткою України, «легендою за океаном» називають представницю української діаспори Квітку Цісик, незабутній голос якої пронизує до глибин душі, недарма ж бо весь американський шоу-бізнес захоплювався її неповторною манерою, адже з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть. Однак мрія усього життя чудової квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Далекий голос України досі лунає між нас і продовжує зігрівати серця та душі людей на всій планеті.

Соломія Крушельницька (1872–1952) – славетна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча видатна українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі: окрім написання музики та віртуозної гри, часто cам створював тексти до пісень, а також захоплювався живописом і був професійним медиком. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, керівником колективу радянських «Beatles», видатним композитором, одним із основоположників української естрадної музики… Хіба міг хтось уявити, що на піку творчого злету його не стане? Володимир Івасюк прожив 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ.

«Мазепа. Історичні картини» – це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. Постать Івана Мазепи і досі є надзвичайл но супереч ивою, по-різному переосмислюється й викликає різноманітні дискусії не лише в українській, але і в європейській спільнотах. Окрім цього, особистість та вчинки гетьмана постійно міфологізуються та романтизуються, овіюються численними теоріями, припущеннями і вигадками такою мірою, що навіть досвідченим науковцям важко відділити істину від вимислу. Дослідження Альфреда Єнсео на не позбавлене суб’єктивних цінок та висновків, проте в той же час становить неабияку вартість для українців, оскільки, по-перше, дозволяє поглянути на себе і свою історію очима видатного європейця, а по-друге, містить багато фактичного м матеріалу, спогадів та листування, які ожуть засвідчити невідомі моменти з житз тя Івана Мазепи та відкрити широкому агалу його об’єктивний портрет.

Наше время вывернуло наизнанку многие истины, по которым человечество жило тысячелетиями. Автор пытается вернуть их на свои места и назвать своими именами. Настоящий сборник включает критические статьи о нынешней внутренней политике российской власти, возможных перспективах развития нашей страны, её главных целях и смыслах, о значении России для всей цивилизации.

Что такое ложь, почему на Земле присутствуют НЛО, зачем нужно избавляться от призраков, как очищаться от грехов и были ли на Земле монстры – об этом и рассказывает книга. В ней же определяется роль Бога и церкви, а также поясняется его личное отношение к людям. А еще здесь говорится о нашей власти, социальном благоустройстве и о невероятного характера переменах, которые ожидаются в стране в самое ближайшее время. От автора и от Бога – практически, обо всем. Не прочитать – значит, просто не узнать о скором будущем.

Тиндер. Подводные камни сайтов знакомств. Реальные люди, реальные события.

«Дорогой читатель, должны сразу предупредить, что книга о колпинском футболе… не о футболе. Точнее, о футболе – во вторую очередь. В первую очередь она о городе Колпино…»

Данное исследование является попыткой ответить на вопрос: какой матч открывает так называемую «блокадную серию» футбольных встреч? В течение долгих лет не стихает дискуссия на эту тему, и с каждым годом увеличивается число сторонников той или иной версии. Насколько каждая из них аргументирована? Какие возражения они вызывают до сих пор? Что можно принять за правду, что – за миф и что – за подделку и фальсификацию?

Алексей Николаевич СЕВЕРЦОВ

Весной 1880 года 21-летний студент-медик Артур Конан Дойл получил неожиданное предложение – пойти в шестимесячное полярное плавание на китобойном судне, которое, по выражению великого писателя, стало «странной и восхитительной» главой его биографии. Выбор между подготовкой к очередному экзамену и полярным приключением был недолгим.

«Неизвестные письма» Олега Юрьева – не мистификация, не стилизация. Это способ сказать о времени. Точнее – сказать время устами тех, кто полагал свою судьбу в слове, кого слово несчастливо увело за пределы жизни и сознания, туда, где нет времени, но откуда можно увидеть время как прошлое, ставшее будущим, как альфу и омегу, как историю, развернутую в моральном пространстве между библейской притчей и скверным анекдотом. Якоб Михаэль Рейнгольд Ленц, околевающий в замоскворецких лопухах, Иван Прыжов, спивающийся в Петровском заводе, Леонид Добычин, встречающий свое залетейское столетие среди шушарских коровников, – говорят и не могут остановиться, даже умирая, даже умерев. Их речь становится формой времени. Они оставлены судьбой, но не оставлены словом – бесконечным постскриптумом к их горестной участи. Словом как искуплением.