Автор Пратчетт Терри Дэвид Джон

Груз двухсот десяти лет жизни как пыль веков лежал на плечах Кин Арад, но она с легкостью несла эту ношу. Она была старше двадцати девяти миров, в строительстве четырнадцати из которых лично принимала участие, и многое повидала. В общем, удивить Кин Арад чем либо было весьма сложно. Но однажды в ее кабинете появился человек, который заявил, что ему больше тысячи лет, и продемонстрировал несколько артефактов, нарушающих все мыслимые физические законы…

Finding himself alone on a desert island when everything and everyone he knows and loved has been washed away in a huge storm, Mau is the last surviving member of his nation. He's also completely alone — or so he thinks until he finds the ghost girl. She has no toes, wears strange lacy trousers like the grandfather bird and gives him a stick which can make fire. Daphne, sole survivor of the wreck of the Sweet Judy, almost immediately regrets trying to shoot the native boy. Thank goodness the powder was wet and the gun only produced a spark. She's certain her father, distant cousin of the Royal family, will come and rescue her but it seems, for now, all she has for company is the boy and the foul-mouthed ship's parrot. As it happens, they are not alone for long.Other survivors start to arrive to take refuge on the island they all call the Nation and then raiders accompanied by murderous mutineers from the Sweet Judy. Together, Mau and Daphne discover some remarkable things — including how to milk a pig and why spitting in beer is a good thing — and start to forge a new Nation.As can be expected from Terry Pratchett, the master story-teller, this new children's novel is both witty and wise, encompassing themes of death and nationhood, while being extremely funny. Mau's ancestors have something to teach us all. Mau just wishes they would shut up about it and let him get on with saving everyone's lives!

Смерть ловит рыбу. Веселится на вечеринке. Напивается в трактире. А все обязанности Мрачного Жнеца сваливаются на хрупкие плечи его ученика. Но делать нечего: берем косу, прыгаем на белую лошадь Бинки – и вперед!

К ужасу патриция лорда Ветинари, в Анк-Морпорк прибыло новое изобретение – огромная лязгающая чудовищная машина, которая использует мощь четырех элементов – огня, воды, воздуха и земли. Теперь вид Анк-Морпорка – это скорее изображение изумленной толпы людей; некоторы из них уловили дух времени и вооружились блокнотами, а особо предусмотрительные – дождевиками. Мокрист фон Губвиг – не из тех людей, кому по душе тяжелая работа. Его вмешательство как начальника Почтамта, Королевского Банка и Монетного Двора, конечно, имеет жизненно важное значение… но во многом зависит от слов, которые, по счастью, не имеют веса и не нуждаются в смазке. Тем не менее, ему нравится быть живым, и потому от предложения Ветинари невозможно отказаться. Над Плоским миром поднимается пар, управляемый мистером Симнелом, человеком в приплюснутой кепке и со счетной линейкой, который заключил весьма интересную договороенность с синусами и косинусами. Мокристу придется столкнуться со смазкой, гоблинами, толстым контролером, имеющим привычку спускать сотрудников с лестницы, и несколькими очень злыми гномами. И если он остановится, все полетит под откос…

Террі Пратчетт — автор так званого гумористичного фентезі, англієць, що добився в цьому жанрі більшого, ніж визнані класики-американці, такі як Роберт Аспрін чи Гарі Тертлдав. Сьогодні Пратчетт утримує друге місце за кількістю продажів своїх книжок (у твердій обкладинці) серед усіх британських прозаїків, поступаючись лише Джоан Роулінг. Пратчетт народився 1948 року, отримав технічну освіту, працював журналістом і одного разу, під час інтерв’ю з видавцем Пітером ван Дюреном, зумів відрекламувати тому свою книгу Люди килима (The Carpet People). Книга вийшла 1971 року, але казати, що Пратчетт прокинувся знаменитим, було б значним перебільшенням. Лише 1987 року він повністю присвятив життя письменству. Славу Пратчетту — нині почесному докторові низки британських університетів і кавалерові Ордену Британської Імперії за внесок в літературу — принесла серія Плаский світ (Discworld). Герої Пратчетта діють на пласкому світі, що мчить через космос на спині гігантської черепахи А’Туїна; але, попри такий дитячий антураж, книги Пратчетта зачіпають найсерйозніші питання сучасного життя, зрозумілі, принаймні, кожній західній людині — політичні, національні, статеві, які завгодно. В Україні Пратчетт набув популярності після того, як у Росії кілька років тому почали масово перекладати книги з серії Плаский світ . Найвідоміші з них, такі як Колір чаклунства (Colour of magic), Глиняні ноги (Feet of clay), Варта! Варта! (Guards! Guards!) та інші, мають до півдесятка як офіційних, так і неофіційних, або альтернативних, перекладів російською. Українською, наскільки відомо, Пратчетт ще не перекладався. Правда (The Truth) є 25-ю книгою з серії Плаский світ ; вона вийшла друком 2000 року і вперше надійшла в продаж у російському перекладі в 2008-му. Досвід роботи журналістом неабияк придався авторові: історія про виникнення першої газети Плаского світу та всі неприємності, які спіткали її творців, написана не лише з притаманним Пратчеттові гумором, але і з неабияким знанням деталей. Суть цієї історії можна описати кількома реченнями з самої книги. По-перше, гноми навчились перетворювати свинець на золото у важкий спосіб; відмінність його від легкого полягає в тому, що важкий спосіб працює . По-друге, брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу . Але рано чи пізно правда таки взується — і почне бити ногами . Ну а по-третє, Світ складається з чотирьох елементів: Землі, Повітря, Вогню й Води… Але існує ще й п’ятий елемент, і зазвичай він зветься Несподіванкою .

От издателя. Вначале было слово, и это слово было Кот. Эту неколебимую истину возвестил народам кошачий бог через послушного своего ученика Терри Пратчетта. Итак, перед вами евангелие породы кошачьих. Вы узнаете о котах все. Из чего коты сделаны, их внутреннее устройство, законы, которые на них действуют и не действуют, что они едят и что пьют. Ну а чтобы было наглядней, книга снабжена картинками замечательного английского художника-графика Грея Джоллиффа. Да пребудет с вами кошачье благословение! Мяу!