Повертається із забуття, знаходить все об'єктивнішу оцінку художня спадщина Гната Хоткевича — одного з невтомних будівничих української культури кінця XIX — початку XX століття, який всім серцем любив свій народ, самовіддано працював на благо своєї Вітчизни. Учасник першої російської революції, політичний емігрант, в'язень царської тюрми, беріївських таборів смерті… Прозаїк, драматург, літературний критик, історик мистецтва, музикант-бандурист, композитор. Багатий і розмаїтий його художньо-науковий доробок.
Як громадський і культурний діяч, як письменник, який виступив новатором в галузі прози і драматургії, зрештою, як дослідник літератури і мистецтва, Г. Хоткевич у тяжких умовах життя і творчості зробив значний внесок у духовне життя нашого народу, заслуживши на глибоку вдячність і пошану своїх сучасників і наступних поколінь.
Федір Погребенник
Примітки видавця
Твори Г. Хоткевича, які увійшли до цієї збірки, друкуються: за автографом — повість «Довбуш»; за першодруком — уривок з роману «Берестечко»; за виданнями: Хоткевич Г. М. Твори: — У 8 т. — Т. 1.— X., 1928.— Повість «Авірон»; Хоткевич Г. М. Твори: У 2 т. — К. — 1966.— Оповідання «З давнини», «Перед дверима», «Так мусило бути», «Потомок Довбушів», «За Юріштаном», а також нарис «Троє».
Тексти подаються за сучасним правописом із збереженням усіх лексичних, фразеологічних та характерних морфологічних особливостей мови письменника.
Словничок діалектних слів
Абецадло — абетка.
Анджіміри — інженери-землеміри.
Апрегендовані — виправдані.
Бай — забава, набуток, гуляння.
Бартка — сокирка на довгій ручці.
Басарунок — подарунок.
Безпечитися — покладатися, довірятися.
Бер — кладка, місток.
Берфела — деталь до верклюги — пристрою для підвішування казана над вогнем.
Бийно — небезпечно.
Біглий — тямущий, досвідчений.
Біх — бог.
Блахманові (титули) — фальшиві титули.
Бовгар — пастух рогатої худоби.
Богданка — суджена дівчина.
Бот ей — колиба, вівчарська оселя на полонині; отара овець.
Брика — панський повіз, бричка.
Брев — булла.
Брич — бритва.
Будз — овечий сир.
Вакувати — пустувати, бути без нагляду.
Валансатися — волочитися, бродити.
Варуватися — сперечатися, бути обачним.
Вибракувати — вибрати.
Видев — мабуть, очевидно.
Витах — відтак, згодом, потім.
Витиг рафія — фотографія.
Вйтам — звідтіль.
Віблєк — колода.
Відвічальний — відповідальний.
Вїно — посаг, майно.
Взмянка — згадка.
Вімикати — виривати, витягати.
Вітліша (вутліша) — гірша.
Віхапати — виловити, спіймати.
Віхтувати — годувати, частувати.
Вішту деровувати — видумувати, вигадувати, робити.
Вогорити — говорити.
Возний — судовий виконавець, служка.
Вориння — огорожа.
Ворих — ворог.
Гавра — печера.
Гатаман — отаман.
Гачуга — висока смерека.
Гершт — вичаток.
Гити (червоні) — гуцульський одяг.
Гляба — тяжко.
Головиця — джерело.
Грасувати — бродити.
Грідушки — прикраси.
Гроза — погроза.
Грунь — хребет, верх гори.
Гугля — верхній одяг у гуцулів.
Дванацік — дванадцять.
Дзерівний (котел) — котел на сироватку.
Дзєкан — священик.
Дисько — достеменно, точно.
Дисперація — важкий душевний стан.
Ділевщина — розподіл.
Дєра — дірка.
Доли — низини.
Доліський — долішній.
Дубелтово — подвійно.
Думку вати — думати, гадати.
Дуфайти — надіятися.
Єлов'єчє — ялівка.
Єнчі — інші.
Живний (понеділок) — страсний (понеділок).
Жереп — низькі дикоростучі зарослі.
Жомнєрка — військова служба.
Завзєкіськ — затятість.
Зайдей — зайда, пришелець.
Заліжка — заклад.
Зара — зараз, негайно.
Загірєни — загіряни, мешканці Закарпаття.
Застайка — курінь на полонині.
Збізувати — змогти.
Знестися — сконтактуватися, увійти в стосунки.
Ізвір — лісова хаща.
Ізрикнута — сказати.
Кант — все.
Каринієри — карабінери.
Кєчера (кичера) — верх гори.
Кіко — скільки.
Кєпько — тяжко.
Клака — толока, гуртова робота.
Конєшність — скупість.
Креминар — тюрма, в'язниця.
Кресцитива — зростання.
Криївка — схованка.
Кристєни (хрискєни) — християни.
Кріль — король.
Кріс (від кресати) — рушниця.
Кульчики — сережки.
Кумбук — дерево, у якого зрубаний вершок і воно росте вшир.
Курмей — мотузка, шнур.
Кутюга — собака.
Лавник — член міського суду.
Лагідка — ласка.
Лєнка — непотріб, нероба, пан, ледащо.
Ликати — ковтати.
Ликє — летять.
Лудіння — одяг.
Любас — коханець.
Любаска — коханка.
Люфт — повітря.
Май-мой — багато.
Маковієве пушєнє — релігійний піст.
Маржина — худоба.
Мерза — погань.
Мітєнник — господар, який дає вівці на випас.
Мужнє (віно) — майно мужа.
Навкємитиси — надокучити, надоїсти.
Надіжка — надія.
Недодатній — не плюсовий.
Неповодження — невдачі.
Несвойсько — не по-своєму.
Нич — нічого.
Ні — мене.
Ннина — днина.
Носитися (по-мадярськи) — одягатися (по-мадярськи).
Нумер — номер.
Обиватель — громадянин.
Обиздритися — озирнутися.
Обляти — обливати.
Одідичення — спадщина.
Омент — момент, хвилина.
Омкно — ніяково.
Опилий — підпилий.
Оструб — дерев'яна стіна будинку.
Паска — пасха, святочний великодній білий хліб.
Паськунний — поганий, недобрий.
Паювати — ділитися.
Петент — прохач, відвідувач.
Первий (брат) — двоюрідний.
Перечний — перший.
Пизно — пізно.
Пизьма — гнів, обурення, злоба.
Підникнути — підрости.
Піхотов — пішки.
Плай — гірська стежка.
Платина — хустина.
Плебанія — садиба священика.
Плови — великі раптові дощі, повінь.
Подлуг — згідно з…
Подря — поміст, перекладина в хліві.
Позатиллю — ззаду, з другого боку.
Покі — спокій.
Покладки — яйця.
Покревенство — близькість, споріднення.
Полиб'є — діжка.
Поправка — знак, вказівка.
Порєнний — гречний, слухняний.
Попукати — потріскати.
Порєкло (порекло) — ім'я.
Презес (суду) — голова (суду).
Преці — адже ж.
Прокуратор — суддя.
Пструт — форель.
Пудна — страшна.
Путина — посуд для молока.
Райця — радник.
Рапавка — жаба.
Реваш — рахунок удоїв, зарубаних на дереві.
Рекламація — оскарження, протест.
Ремінь — тут черес.
Рихтик — справді, дійсно.
