Повесть. Страница 6

Знаменитая повесть В. Короленко в переводе на украинский язык Оксаны Иваненко.

Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття. «Шевчук — кращий український прозаїк. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючий сюжет, але для інтелектуалів теж знайдуться цікаві речі» (Юрій Винничук)

Повість Наталки Сняданко “Колекція пристрастей” без сумніву лише з великою натяжкою можна віднести до так званої “жіночої еротичної прози”, хоча вона, повість, має всі ознаки бестселера, яким свого часу стали “Польові дослідження українського сексу”. Однак характер цієї прози можна охарактеризувати радше як анти-Забужко. Це стосується як стилістики та засобів вираження, так і, — умовно кажучи, — “соціально-психологічного” портрету протагоніста (чи то пак — протагоністки). Можна говорити також про особливості природи комплексів, сублімація яких призвела до появи обидвох творів, про зміни у хронографії, але найважніше мабуть — полярність сугестивних реакцій: аґресивно-екстравертні спроби трансформувати реальність, виходячи з власних вагінально-рецепторних потреб в одному випадку, й інтравертивний, рефлексійно-рефлекторний скепсис як форма самозахисту — в іншому. Втім, усе це — лише недолугі чоловічі спроби класифікувати незбагненну жіночу природу, котра, як відомо, класифікації не підлягає. Читаймо.

«Двуллер» – это повесть о нашей сегодняшней жизни. Жизнь не стоит ни гроша. Ненависть переполняет сердце. Закона нет, а правоохранительные органы погрязли в воровстве и личных разборках. Если закона нет для одних, то в конце концов его нет ни для кого…

  Книга Марины Клецко «Пляски теней» - это увлекательный рассказ о глубоко драматичном конфликте в семье священника. Нужно ли подчиняться чужой воле? Можно ли пойти против судьбы, навязанной нам насильно? Что может заставить нас сломать чужую игру и найти путь к себе? Ответы на эти вопросы знает героиня книги Мария, которой предстоит преодолеть собственные иллюзии, чтобы, в конце концов, обрести настоящую любовь

Катя застыла, раздумывая, как поступить. Просто по-хорошему уйти не получилось, но как вести себя дальше... Только она могла попасть в такую глупую ситуацию.Второй день работы. Пятница. Корпоратив, посвященный пятнадцатилетию компании. Ее непосредственный начальник сразу предупредил - мероприятие обязательное и формальное, уйти раньше никак нельзя, желательно не выделяться и вести себя культурно. Кроме своих будут еще и всевозможные партнёры. Значит, надо постараться обойтись без скандалов и эксцессов, руководство подобного не любит.

Когда Соня была маленькой девочкой, она верила, что Новый Год приносит с собой чудеса. Потом она повзрослела и поняла, что если с кем-нибудь чудеса и случаются, то точно не с ней. Но однажды под Новый Год в ее жизни все-таки появляется чудо - толстое, наглое, прожорливое, мяукающее, которое переворачивает жизнь Сони вверх тормашками, тем самым вплетая в уныние и размеренность настоящее волшебство!