Современная проза. Страница 238

Блестящий романист Давид Фонкинос входит в пятерку самых читаемых писателей Франции. Лауреат премий Франсуа Мориака, Роже Нимье, Жана Жионо, он получил в 2014 году еще две престижнейшие литературные награды – премию Ренодо и Гонкуровскую премию лицеистов. Его переводят и издают в тридцати пяти странах. По книге “Нежность” снят фильм с Одри Тоту в главной роли. “В случае счастья”, как едва ли не все романы Фонкиноса, – это тонкая, виртуозно написанная история любви. Клер и Жан-Жак женаты восемь лет. Привычка притупила эмоции, у обоих копятся претензии друг к другу. И оба – разными путями – пускаются на поиски счастья. Ироничная фантазия автора ставит их в непредсказуемые ситуации, за которыми витает вопрос, созданы ли современные Адам и Ева для вечной любви.

В студенческие годы я имела славу человека, который всегда может достать «лишний билетик» в любой театр на любой спектакль. А сейчас еще существует «стрельба» билетов на дефицитные зрелища?

Жестокие нравы парижского дна, мира проституции; рэкет, насилие, презрение общества, равнодушие чиновников, произвол полиции. Наконец, операция по изменению пола и снова борьба Жана, признанного при рождении ребенком мужского пола, за официальное признание его женщиной. Чрезвычайно эмоциональная, откровенная автобиографическая драма с элементами детектива. Выход во Франции знаменитой книги-исповеди транссексуала вызвал общественный шок. В ней Мод Марен рассказала настоящую историю своей жизни-борьбы за официальное изменение пола: разрыв с семьей, всеобщее презрение, отлучение от службы, проституция, унижения, и, наконец, операция по изменению пола. Сейчас Мод Марен работает адвокатом по защите прав транссексуалов.

Юрій Андрухович (*13.03.1960) — поет, романіст, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Живе в ньому ж, а також у багатьох інших містах. Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) та «Пісні для мертвого півня» (2004). У прозовому доробку — романи «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та «замість роману» «Таємниця» (2007). Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками — «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006). Спільно з Анджеєм Стасюком видав «Мою Європу» (2001) — як зазначається у підзаголовку, «два есеї про найдивнішу частину світу». Твори Андруховича перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Іспанії, Швейцарії та ін. Лауреат кількох міжнародних літературних нагород. Один із засновників і Патріарх літературного угруповання Бу-Ба-Бу. Багато співпрацює з музикантами, співавтор і виконавець альбомів «Andruxoid» (разом із польським тріо Міколая Тшаски), «Пісні Мертвого Півня», «Кримінальні сонети», «Made In ЮА» (разом із гуртом «Мертвий півень»), а також «Самогон» і «Цинамон» (разом із гуртом «Карбідо»), Своїм найвищим письменницьким досягненням вважає винайдення для української мови слова «міжніжжя». * * * На обкладинці використано фрагмент картини Невідомого Художника з Екваторіальної Ґвінеї Фоторепродукція: Міхаель Й. Штефан/ Michael J. Stephan

«Гімн демократичної молоді» — шість ліричних історій про розвиток середнього бізнесу в умовах формування відкритого суспільства. Сюжет книги поєднує в собі ліричну оповідь із фаховими публіцистичними розвідками, присвяченими легалізації тіньового сектору економіки. Все, що ви хотіли знати про дружбу і вірність менеджерів середньої ланки, але не знали в кого спитатись.