Поэзия и драматургия. Страница 24

Автору пьес, составивших эту книгу, удалось создать свой театральный мир. Благодаря щедрой фантазии Григория Горина известные сюжеты, сохраняя свою «прописку в вечности», обнаруживают философскую и социальную актуальность для зрителя и читателя нового тысячелетия.

Вперше збірка поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу» під назвою «Поезії з України» вийшла 1970 року у Бельгії у видавництві «Література і мистецтво» в оформленні Богдана Сороки, без відома і без дозволу авторів. Зробило це видавництво з двох причин, «щоб врятувати для української культури високоякісний вклад поетично-мистецької творчости молодого покоління, та — щоб культурні кола світу дізналися, якої якости і якого змісту українську культурну творчість придавлюють окупанти України».Сьогодні як ніколи актуальним є перевидання цієї оригінальної книги, що й робить з великим задоволенням літературна агенція «Піраміда».В оформленні книжки використано графіку Богдана Сороки.  

Александрия. 48 год до нашей эры. Легионы Цезаря вступают в Египет. Проходя мимо уменьшенной копии Сфинкса, Цезарь видит девочку, которая оказывается царицей Египта Клеопатрой и приглашает его во дворец, не признав в этом «забавном старичке» римского полководца. Только во дворце она понимает, что перед ней Юлий Цезарь. В Египте идёт борьба за власть между двором Клеопатры и двором её малолетнего брата Птолемея Диониса. Цезарь, видя это, решает возвести на трон Клеопатру, которая будет единолично править Египтом от его имени. На протяжении полугода Цезарь учит Клеопатру быть царицей: становиться самостоятельной и мудрой правительницей.

Успешный бизнесмен Марко Росси прилетает на несколько недель в Италию, чтобы провести время с родителями. Как раз в этот период в его жизни появляется странный роман по переписке. Мужчина увлечен и заинтригован. Но что ему готовит судьба? Главный герой — человек со своими недостатками и слабостями, который пытается разобраться в себе, наладить отношения с семьей, найти любовь и понять, какие ценности важны в жизни. История о любви, дружбе и о том, за какими масками мы зачастую прячемся.

Сергей Александрович Есенин (1895-1925) – великий русский поэт, тонкий лирик, певец родной природы, знаток народного языка и народной души, называвший себя `последним поэтом деревни`. В его стихах – светлая печаль и молодецкая удаль, бунтарский дух и кандальный сибирский звон, веселый девичий смех и горькие слезы матерей, потерявших сыновей на войне, церковный благовест и тревожные раздумья о судьбе России в `суровые грозные годы`. Каждая есенинская строка согрета чувством безграничной любви к родине.В первый том Собрания сочинений С.А.Есенина вошли стихотворения, написанные в 1910-1925 гг. и стихотворения (1916-1925 гг.), не включенные С.А.Есениным в основное собрание.Вслед за составителями "Собрания сочинений С.А.Есенина в трех томах" (Москва, 1970) в 1 том электронного собрания сочинений Есенина (EEL) включено 6 стихотворений, написанных поэтом в ноябре-декабре 1925 года и его последнее стихотворение "До свиданья, друг мой, до свиданья" (Прим. Е. Пескина)

«Песнь о вещем Олеге» написана А. С. Пушкиным в молодости, когда он был выслан царем на юг России за свои революционные стихи. В форме старинной песни поэт пересказал древнюю легенду о смерти князя Олега, одного из первых русских князей, основателей древнерусского, киевского государства.Художник В. Лосин.

З ВІРОЮ В УКРАЇНУ Поетична збірка "Втомлені гори" - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій "Падають листя" автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - "Грицько сміється" - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя. "Втомлені гори" стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів. Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав "Я вірю в Україну", в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву "He заважайте людям жити". Цю тему продовжує ще одним програмним віршем "Щoб земля раділа". Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі. Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика. Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора. Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.