6 У йому ж було написано: Ходить у народів поголоска, та й Гешем каже, що ти й Юдеї задумали відпасти, та тому й будуєш мур, і хочеш бути в їх царем, після тої ж чутки;
7 І пророків ти настановив, щоб оповіщали про тебе в Ерусалимі і говорили: Є царь Юдейський! се дійде до царя. Так приходь, і порадимось вкупі.
8 Але я послав до його сказати: Нїчого такого не було, про що ти говориш; се ти вигадав своїм розумом.
9 Бо всї вони страхали нас, гадаючи: Опадуть їх руки перед сим дїлом, і робота спиниться; та я ще більше скріпив руки мої.
10 І прийшов я в дім Шемаїї, сина Делаїї, сина Мегетавелового, й заперся він і сказав: Ходїм у дом Божий в середину храма, й замкнемо за собою двері храма, бо прийдуть вбити тебе, а прийдуть вбити тебе вночі.
11 Але я відказав: Чи може ж тїкати такий чоловік, як я? Чи може такий, як я, ввійти в храм, щоб бути живим? Не піду.
12 Я знав, що не Бог послав його, хоч він по пророцьки говорив до мене, але що то Товія та Санаваллат підкупили його.
13 А підкупили його на те, щоб ?м? злякався і зробив так, і согрішив, та щоб про мене пішла недобра слава, щоб вони могли мене гудити.
14 Спомяни, мій Боже, Товію і Санаваллата по сих дїлах їх, та й пророчицю Ноадїю й инчих пророків, що хотїли настрахати мене!
15 Мур був скінчений двайцять пятого дня місяця Елула, за пятьдесять два днї.
16 Як почули про се всї вороги наші, й побачили се всї народи, що навкруги нас, тодї вони впали в очах своїх; вони спізнали, що се дїло від Бога нашого.
17 Окрім того писало під той час багато старшин Юдейських листи, й посилали їх до Товії, а Товіїні листи приходили до їх.
18 Бо багато було в Юдеї таких, що поклялись на побратимство з ним; він бо був зять Шеханїї, сина Арахового, а його син Йоханан взяв за себе дочку Мешуллама, сина Берехіїного.
19 Навіть про добрість його говорили вони при менї, й мої слова переносились до його. Товія ж присилав листи, щоб лякати мене.
Неємія 7
1 Коли мур був уже готовий, і я повставляв двері, та коли були понаставляні на свою службу воротарі, і сьпівцї, й левіти,
2 Тодї звелїв я мойму братові Хананї і начальникові Ерусалимської твердинї Хананїєві, (бо він був більше за багатьох инчих чоловік вірний і богобоязливий),
3 І сказав я їм: Нехай не відчиняють воріт Ерусалимських, покіль не загріє сонце, й доки ще стоять (при роботї), нехай замикають і засовують двері. І поставив я сторожами осадників Ерусалимських, кожного на свою сторожу і кожного проти свого дому.
4 Але місто було просторне й велике, а народа в йому було небагато, й доми не були побудовані.
5 І поклав менї Бог мій на серце зібрати старшин та значнїйших, і народ, щоб їх перелїчити. І знайшов я родопись тих, що прийшли переднїйше, а в їй написано:
6 Оце сини країни, що пійшли з бранцїв, переселених Навуходонозором, царем Вавилонським, і вернулись в Ерусалим та в Юдею, кожний в своє місто, -
7 Ті, що пійшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахманїєм, Мардохеєм, Білшаном, Мисферетом, Бігваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народа Ізрайлевого:
8 Синів Парошових дві тисячі сто сїмдесять два.
9 Синів Сафатіїних триста сїмдесять два.
10 Синів Арахових шістьсот пятьдесять два.
11 Синів Пахат-Моабових, із синів Ісусових і Йоабових, дві тисячі вісїмсот вісїмнайцять.
12 Синів Еламових тисяча двістї пятьдесять чотири.
13 Синів Затту вісїмсот сорок пять.
14 Синів Закхайових сїмсот шістьдесять.
15 Синів Биннуйових шістьсот сорок вісїм.
16 Синів Бевайових шістьсот двайцять вісїм.
17 Синів Азгадових дві тисячі триста двайцять два.
18 Синів Адоникамових шістьсот шістьдесять сїм.
19 Синів Бігвайових дві тисячі шістьсот сїм.
20 Синів Адинових шістьсот пятьдесять пять.
21 Синів Атерових із дому Езекії девятьдесять вісїм.
22 Синів Хашумових триста двайцять вісїм.
23 Синів Вецайових триста двайцять чотири.
24 Синів Харифових сто дванайцять.
25 Тих, що родом з Габаону, девятьдесять пять.
26 Осадників Бетлеєма й Нетофи сто вісїмдесять вісїм.
27 Осадників Анатота сто двайцять вісїм.
28 Осадників Бет-Азмавета сорок два.
29 Осадників Каріятярима, Кефіри і Беерота сїмсот сорок три.
30 Осадників Рами і Геви шістьсот двайцять один.
31 Осадників Михмаса сто двайцять два.
32 Осадників Бетеля й Гая сто двайцять три.
33 Осадників другого Нево пятьдесять два.
34 Синів другого Елама тисяча двістї пятьдесять чотири.
35 Синів Харимових триста двайцять.
36 Тих, що родом із Ерихону, триста сорок пять.
37 Тих, що родом із Лода, Хадида й Оно, сїмсот двайцять один.
38 Тих, що родом із Сенаї, три тисячі девятьсот трийцять.
39 Сьвященників, синів Едаїї, з дому Ісусового, девятьсот сїмдесять три.
40 Синів Іммерових тисяча пятьдесять два.
41 Синів Пашхурових тисяча двістї сорок сїм.
42 Синів Харимових тисяча сїмнайцять.
43 Левітів: синів Ісусових, із дому Кадмиїлового, з дому синів Годеви, сїмдесять чотири.
44 Сьпівцїв: синів Асафових сто сорок вісїм.
45 Воротарі: сини Шаллумові, сини Атерові, сини Талмонові, сини Аккувові, сини Хатитині, сини Шовайові - сто трийцять вісїм.
46 Нетинеї: сини Зіхині, сина Хасуфині, сини Таббаотові,
47 Сини Киросові, сини Сіїні, сини Фадонові,
48 Сини Леванині, сини Хагавині, сини Салмайові,
49 Сини Хананові, сини Гідделові, сини Гахарові,
50 Сини Реаїїні, сини Резинові, сини Некодині,
51 Сини Газзамові, сини Уззині, сини Пасеахові,
52 Сини Весайові, сини Меунимові, сини Нефишсимові,
53 Сини Ваквукові, сини Хакуфині, сини Хархурові,
54 Сини Вазлитові, сини Мехидині, сини Харшині,
55 Сини Варкосові, сини Сисарині, сини Тамахові,
56 Сини Незіяхові, сини Хатифині,
57 Сини слуг Соломонових: сини Сотайові, сини Соферетові, сини Феридині,
58 Сини Яалині, сини Дарконові, сини Гідделові,
59 Сини Сафатіїні, сини Хаттилові, сини Похерет-Газеваїмові, сини Амонові.
60 Усїх нетинеїв і синів слуг Соломонових триста девятьдесять два.
61 А ось ті, що вийшли з Телмелаха, Телхарші, Херув-Аддона та Іммера, але вони не могли вказати на дім батьків своїх і на племя своє, чи вони від Ізраїля.
62 Сини Делаїїні, сини Товіїні, сини Некодині - шістьсот сорок два.
63 А з сьвященників: сини Ховаїїні, сини Гаккозові, сини Берзеллїйові, що взяв жінку з дочок Берзеллїя Галаадїя, і став зватись їх іменням.
64 Вони шукали своєї родописї, та не знайшлась, і через те вилучено їх від сьвященства.
65 І Тиршата* сказав їм, щоб вони не їли великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.
66 Усієї громади вкупі було сорок дві тисячі триста шістьдесять чоловіка,
67 Окрім невольників їх та невольниць їх; а сих було сїм тисяч триста трийцять сїм; між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї сорок пять,
68 Коней було в їх сїмсот трийцять шість, мулів в їх - двістї сорок пять,
69 Верблюдів чотиріста трийцять пять, ослів шість тисяч сїмсот двайцять.
70 Декотрі старшини в поколїннях причинились до роботи: Тиршата дав у скарбницю золотом тисячу драхм, пятьдесять чаш, і пятьсот трийцять риз сьвященницьких.
71 Тай инші старшини в поколїннях зложили в скарбівню на роботи двайцять тисяч драхм золота й дві тисячі двістї мін срібла.
72 А прочі з народу дали двайцять тисяч драхм золота та дві тисячі мін срібла й шістьдесять сїм риз сьвященницьких.
73 І стали жити сьвященники й левіти; воротарі й сьпівцї, народ і нетинеї, й ввесь Ізраїль по містах своїх.
Неємія 8
1 Як настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тодї зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майданї, що перед Водяними ворітьми, і сказали письменникові Ездрі, щоб він принїс книгу закону Мойсейового, що його заповістив Господь Ізрайлеві.
2 І принїс сьвященник Ездра закон перед збір чоловіків і жінок і всїх, котрі могли втямити, першого дня сьомого місяця;
