45 І рушили з Ійма та й отаборились у Дибон-Гадї.
46 І рушили з Дибон-Гаду та й отаборились в Алмон Диблатаїмі.
47 І рушили з Алмон-Диблатаїма та й отаборились під Абарим горами на проти Небо.
48 І рушили від Абарим гір та й отаборились на степах Моабських, на Йорданї проти Ерихону.
49 І отаборились на Йорданї, від Бет-Єзімотя до Абель-Ситтима на рівнинах Моаба.
50 І промовив Господь на рівнинах Моабських, над Йорданом проти Ерихону кажучи:
51 Промов до синів Ізраїля і скажи їм:
52 Як перейдете через Йордань в Канаан землю, так проганяйте всїх осадників тієї землї перед собою і руйнуйте всї тесані ідоли їх; і всї виливані балвани поруйнуйте, і всї жертівники високі спустоште,
53 І запануєте над землею сією та й осядетесь там, бо вам оддав я землю сю як власність.
54 І роздїлите землю по жеребу між родинами вашими; у кого душ більше, тому побільшите наслїддє, а в кого буде меньше, тому поменьшите наслїддє. Де кому випаде жереб, те буде наслїддє його.
55 Коли ж не повиганяєте осадників сієї землї перед собою, так останок їх буде колючками в очах у вас і терниною під боками в вас, і тїснити муть вас на землї, де живете ви.
56 І станеться, що зроблю з вами те, що я задумав з ними зробити.
Числа 34
1 І промовив Господь до Мойсея кажучи:
2 Повели синам Ізраїля і скажи їм: Як прийдете в Канаан землю, то се земля, що випала вам у наслїддє: Канаан земля, у гряницях своїх.
3 І полудення країна буде вам від Зин степу, здовж Едома, а полудення гряниця буде вам від краю Соляного моря на схід соньця.
4 І повернеться ваша гряниця на полуднє від узгіря Акробимського і перейде в Зин, а потягнеться на полуднє до Кадес-Барне, дійде до Газар Адару і перейде до Азмону;
5 І повернеться гряниця ваша від Азмона до бурчака Египецького, і будуть кінцї її проти моря.
6 А західньою гряницею буде вам Велике море і побережє; се буде вам гряницею західньою.
7 А се буде вам гряницею на північ:
8 Від Великого моря проведете її до Гор гори; від Гор гори проведете її як раз до Гамата, і буде гряничнїй виступ до Зедаду;
9 І вийде гряниця до Сифрону, і виступ її буде коло Газар Енану. Се буде вам північня гряниця.
10 І визначите собі всхідню гряницю від Газар Енану до Шефаму.
11 І спуститься гряниця від Шефаму до Риблї на схід соньця від Аїну; і спуститься дальше гряниця та й торкнеться о беріг Кінерет озера од сходу;
12 І спуститься гряниця до Йордану, і буде виступ її при морю Соляному. Така буде земля ваша у гряницях її з усїх боків.
13 І повелїв Мойсей синам Ізрайлевим, кажучи: Се земля, що по жеребу достанеться вам в наслїддє, що заповідав Господь дати її десятьом поколїнням і половинї поколїння.
14 Бо вже дістали наслїддє своє: поколїннє синів Рубенових, по батьківських домах їх, і поколїннє синів Гадових, по батьківських домах їх, і половина поколїння Манассеієвого.
15 Два поколїння і половина поколїння дістали наслїддє своє на сїм боцї Йорданї, проти Ерихону, на схід соньця.
16 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
17 Се ймена людей, що дїлити муть між вами землю наслїддя: Елеазар сьвященник та Йозей Нуненко.
18 І по одному князеві возьміть із кожного поколїння, щоб дїлити землю наслїддя.
19 А се імена мужів: за поколїннє Юдине: Калеб Єфуненко;
20 А за поколїннє синів Симеонових: Самуїл Аммігуденко;
21 А за поколїннє Беняминове: Єлїдад Кізлоненко;
22 А за поколїннє синів Данових князь: Букій Йоглієнко;
23 Від синів Йосифових: за поколїннє синів Манассієвих князь: Ганниїль Єфоденко;
24 А за поколїннє синів Ефраїмових князь: Кемуїль Шифтаненко;
25 А за поколїннє синів Зебулонових князь: Єлизафан Парнакієнко;
26 А за поколїннє синів Іссахарових князь: Палтиїль Ассаненко;
27 А за поколїннє синів Ассерових князь: Ахигуд Шеломієнко;
28 А за поколїннє синів Нефталїєвих князь: Педагель Аммігуденко.
29 Се ті, що їм Господь заповідав роздїлити наслїддє між синів Ізрайлевих в Канаан зе7"><лї.
Числа 35
1 І промовив Господь до Мойсея в рівнинах Моаба на Йорданї проти Ерихону, кажучи:
2 Повели синам Ізрайлевим, щоб із наслїдньої держави своєї дали міста Левітам, на оселю їм; і пасовиска кругом міст мусите ви дати Левітам.
3 І будуть міста їм, щоб жити там, а пасовиска будуть про скотину їх і про майно їх, і про всю животину їх.
4 А пасовиска кругом міст, що дасьте їх Левітам, будуть простиратись від валів міста дві тисячі локот на всї сторони.
5 І відміряєте за містом на схід соньця дві тисячі локот, і на полудне дві тисячі локот, і на захід соньця дві тисячі локот, і на північ дві тисячі локот, а місто по серединї. Такими нехай будуть пасовиска кругом міст їх.
6 А міста, що оддасьте Левітам, такі: шість міст охоронних, що їх дасьте їм, щоб можна було втїкати туди, коли хто заподїяв яке убийство;
7 А крім тих дасьте їм ще сорок і два міста. Усїх міст, що оддасьте Левітам, сорок і вісїм міст з пасовисками їх.
8 Що ж до міст, котрих віддасьте Левітам із держави синів Ізрайлевих, то, в котрого поколїння багато буде, багато й візьмете, а в котрого мало буде, мало й возьмете; кожне поколїннє по тому, яке наслїддє його, давати ме міста свої Левітам.
9 І рече Господь до Мойсея:
10 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм:
11 Як перейдете через Йордань у Канаан землю, так повибирайте собі міста: охоронними містами будуть вони вам, щоб можна було втїчи туди убийцеві, що ненароком убив людину.
12 І будуть у вас міста сї прибіжищем від местника, щоб не погиб убийця перше, нїм стане на суд перед громадою.
13 Іод тих міст, що дасьте, буде в вас шість міст охоронних.
14 Три міста будуть по сїм боцї Йорданї, і три міста в Канаан землї; міста охоронні будуть вони.
15 Про синів Ізрайлевих і про приходня, і про такого, що пробуває між вами, будуть шість міст сих прибіжищем, щоб можна втїкти туди кожному, хто ненароком забив людину.
16 Коли ж зелїзним знаряддєм вдарив його, так що той помер, то він душогубець; умерти мусить душогубець.
17 Або коли вдарив його каменюкою, котрою орудував, а від якої погибнути можна, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.
18 Або коли оруддєм деревяним, котрим він орудував, таким що можна кого вбити, ударив його, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.
19 Кровоместник сам нехай вбє душогубця; як тілько подістане його, убити мусить його.
20 І коли з ненавистї штовхне його, чи кине на його знарошна, так що той помре,
21 Або ворогуючи вдарить його рукою, так що той помре, то мусить вмерти забияка; душогубець він; кровоместник убє душогубця, як тілько подістане його.
22 А коли з ненарошна, не ворогуючи, штовхне його, або кине на його знаряддєм яким невмисне,
23 Або необачки пустить на його якого каменя, від котрого можна вмерти, і коли той помре, він же не ворогував і не мислив йому зла,
24 Так нехай таким судом розсудить громада між тим, що вдарив, і між кровоместником;
25 І вирятує громада виновника убийства з рук кровоместника, і верне громада його до міста охоронного, куди він втїк; і зістанеться він там аж до смерти великого сьвященника, що помазано його олїєю святою.
26 Коли ж в/p><новник убийства та вийде за гряницю охоронного свого міста,
27 І кровоместник запопаде його за границею охоронного міста його, і кровоместник вбє убийцю, то не буде на йому вини за кров.
28 Бо в охоронному містї свому він мусїв пробувати до смерти великого сьвященника; а по смерти великого сьвященника може убийця вернутись в землю батьківщини своєї.
29 І буде се вам установою правосуддя в роди ваші по всїх оселях ваших.
30 Кожного, хто вбив людину: після переслуху сьвідків треба вбити душогубця; тілько один сьвідок не може доказати, щоб вбити його.
31 І не приймете викупу за душу душогубця, що повинен вмерти, тілько він мусить вмерти.
