Вiд Марка 1
1 Почин євангелиї Ісуса Христа, Сина Божого,
2 як написано в пророків: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
3 Голос покликуючого в пустинї: Готовте дорогу Господню, простими робіть стежки Його.
4 Появивсь Йоан, хрестячи в пустинї, й проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів.
5 І виходила до него вся сторона Юдейська й Єрусалимцї, й хрестились від него всї в ріцї Йорданї, сповідаючи гріхи свої.
6 Був же Йоан одягнений у верблюжий волос і в пояс шкуряний на поясницї своїй; а їв сарану та дикий мед;
7 і проповідував, глаголючи: Гряде потужнїщий над мене слїдом за мною; у Него недостоєн я, нахилившись, розвязати ремінь обувя Його.
8 Я хрестив вас водою, Він же хрестите ме вас Духом сьвятим.
9 І сталось тими днями: Прийшов Ісус із Назарету Галилейського, й охрестивсь у Йоана в Йорданї.
10 І, зараз вийшовши з води, побачив небеса, що відчинились, і Дух, як голуб, злинув на Него.
11 І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав.
12 І зараз Дух випровадив Його в пустиню.
13 І був там у пустинї днїв сорок, спокушуваний од сатани; й пробував з дикими зьвірми; й ангели служили Йому.
14 Як же видано Йоана, прийшов Ісус у Галилею, проповідуючи євангелию царства Божого,
15 і глаголючи: Що сповнив ся час, і наближило ся царство Боже. Покайтесь і віруйте в євангелию.
16 Ходячи ж понад морем Галилейським, побачив Симона та Андрея, брата його, як вони закидали невід у море; були бо рибалки.
17 І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.
18 І, зараз покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.
19 І, відійшовши трохи дальше звідтіля, побачив Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, так само в човнї, налагоджуючих неводи.
20 І зараз покликав їх; і, покинувши батька свого Зеведея в човнї з наймитами, пійшли слїдом за Ним.
21 І приходять у Капернаум; і зараз субітнього дня, увійшовши в школу, навчав.
22 І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.
23 І був у них у школї чоловік з духом нечистим; і закричав,
24 кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси погубити нас? Знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
25 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
26 І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
27 І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи: Що се таке? що се за наука така нова? що по власти й духам нечистим повелїває, і слухають Його?
28 І розійшлась чутка про Него зараз по всїй околицї Галилейській.
29 І зараз, із школи вийшовши, пійшли в господу Симона та Андрея, з Яковом та Йоаном.
30 Теща ж Симонова лежала в пропасницї, й зараз кажуть Йому про неї.
31 І приступивши Він, підвів її, взявши за руку її; й покинула її пропасниця зараз; і послугувала вона їм.
32 Як же настав вечір, після заходу сонця, поприносили до Него всїх недужих і біснуватих.
33 І ввесь город зібрав ся до дверей.
34 І сцїлив многих недужих на всякі болестї, і бісів многих вигнав; і не дозволяв говорити бісам, бо вони знали Його.
35 І вранцї, ще геть за ночи, вставши, вийшов, і пійшов у пусте місце, й там молив ся.
36 І пустились за Ним Симон і ті, що з ним.
37 І, знайшовши Його, кажуть Йому: Що всї шукають Тебе.
38 І рече до них: Ходїмо в близькі містечка, щоб і там проповідував; на те бо прийшов я.
39 І проповідував по школах їх скрізь по всїй Галилеї, і виганяв біси.
40 І приходить до Него прокажений, і благаючи Його, впавши на колїна перед Ним, каже до Него: Коли хочеш, зможеш мене очистити.
41 Ісус же, змилосердившись, простяг руку, доторкнувсь до него, й рече йому: Хочу; очистись.
42 І, як Він сказав, зараз зникла з него проказа, й очистив ся.
43 І, заказавши йому, зараз відослав його,
44 і рече до него: Гледи ж, нїкому нїчого не кажи, а йди, покажись священикові, і принеси за очищеннє твоє, що повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
45 Він же, вийшовши, почав проповідувати багато, й ширити кругом чутку; так, що Він не міг уже явно ввійти в город, а пробував осторонь у пустих місцях; і приходили до Него звідусюди.
Вiд Марка 2
1 І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї.
2 І зараз назбn">4ралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово.
3 І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.
4 І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.
5 Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.
6 Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх:
7 Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
8 І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших?
9 Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.
10 От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:)
11 Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.
12 І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.
13 І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх.
14 І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
15 І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.
16 І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Віалн з митниками та грішниками їсть і пє?
17 І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.
18 А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?
19 І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.
20 Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї.
21 І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.
22 І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.
23 І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
24 І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
25 А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним?
26 Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?
27 І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.
28 Тим Син чоловічий - Господь і суботи.
Вiд Марка 3
1 І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
4 І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
