9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,
10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене в0" fажав, поставивши мене на службу,
13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.
17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
1-е Тимофiю 2
1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.
3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.
7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.
9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,
10 а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.
11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.
12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.
13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;
14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.
15 Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.
1-е Тимофiю 3
1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає.
2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,
3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,
4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою;
5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)
6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.
7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.
8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,
9 мали тайну віри в чистій совістї.
10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.
11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.
12 Диякони щоб бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.
13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобуває і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.
14 Се пишу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;
15 коли ж загаюсь, щоб ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженнє правди.
16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, оправдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
1-е Тимофiю 4
1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,
2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,
3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
4 Бо всяке створіннє Боже добре і нїщо не гидке, коли з подякою приймаємо;
5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.
6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував єси.
7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
8 Тїлесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинїшнього і будучого.
9 Вірне слово і всякого приняття достойне.
10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усїх людей, а найбільш вірних.
11 Звіщай се і навчай.
12 Нїхто ж нехай молодостю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусї, у чистотї.
13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.
14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.
15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.
16 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.
1-е Тимофiю 5
1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,
2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.
3 Удовиць шануй, тих що справдї удовицї.
4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом.
5 Тая ж справдї вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч.
6 Котора ж роскошує, та жива - вмерла.
7 І се наказуй, щоб непорочні були.
8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного.
9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти, таку щоб була одному мужу жінкою,
10 в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була.
11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Христа, схочуть заміж;
12 маючи осуд, що першої віри відцурались.
13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.
15 Вже бо деякі звернули слїдом за сатаною.
16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.
18 Глаголе бо писаннє: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.
19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.
21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нїчого не роблячи по привичцї (пристрастї).
22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
23 Вже не пий води, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.
24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.