Як офіційно повідомили ЗМІ, 19 липня 2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про ліквідацію Державної автомобільної інспекції». Цим указом ліквідується Державна автомобільна інспекція як складова частина системи МВС. Таке рішення стало наслідком незадоволення президента результатами колегії, яка відбулась у МВС тижнем раніше, 11 липня. «Я ухвалив рішення: ніякого ДАІ більше в Україні не буде. За добу прошу підготувати проект Указу, – сказав тоді Ющенко, розкритикувавши доповідь керівника департаменту ДАІ Сергія Коломійця. – Я вашої доповіді не приймаю. Ви за півроку нічого не зробили. Якщо можете зносити це (те, що відбувається з ДАІ. – Авт.), у вас перспективи немає».

До такого кроку президента, безперечно, змусили вдатися емоції. Але були й цілком конкретні підстави та факти, з якими зіштовхнувся глава держави особисто.

З коментарів Віктора Ющенка стосовно свого указу:

– Я позавчора (неділя, 17 липня 2005 року. – Авт.) їхав на Говерлу, це Івано-Франківська область. На одному з перехресть, там, де роза кругова, на найскладнішій ділянці безпеки руху стоїть «жигульонок» із «мигалками» і ходять троє правоохоронців. Зупиняють усіх підряд! Стоїть хлопець. Зупиняю машину і запитую його: «Яке в тебе тут завдання?» Він каже: «Вікторе Андрійовичу, я зараз поїду». – «Та почекай, яке тобі завдання на день виписали керівники?» Він не скаже, а я вам скажу: він стоїть тут, тому що треба збирати касу! Я тричі попередив міністра Луценка: якщо «даішники» сидітимуть під кущами з бузиною, ДАІ в цій країні не буде. Ще приклад: їдемо біля Яремчі, коли мчить ескорт із «мигалками» червоними та синіми. Мчить нахабно, по осевій лінії. Перша машина ДАІ, два джипи, друга машина ДАІ… Як дискотека світиться! Я за кермом був, ледь-ледь устиг утекти, вже аж на тротуар виїхав. Тоді кажу: «Хлопці, ану перевірте, що це за ескорт?» Виявилося, ведуть автомобілі Зінченка й Тарасюка! Дві машини ДАІ ведуть дві порожні машини. Я відверто кажу – й Ігореві Тарасюку, і Олександру Зінченку: гасати по Івано-Франківщині такими кортежами – що про нас подумають люди?

Президент, усупереч думці керівника МВС і секретаря РНБОУ, не захотів миритися з існуванням привілейованих номерів, зокрема Кабміну та синіх номерів міліції. Правда, зовсім викреслювати ДАІ він не планував. За дорученням президента департамент ДАІ МВС України мав бути реорганізований, його структурні підрозділи мали перетворитися на Державну службу безпеки дорожнього руху (дорожню міліцію) та патрульну службу Міністерства внутрішніх справ України. На період до утворення Державної служби безпеки дорожнього руху та патрульної служби МВС, згідно з указом, виконання зобов’язань ДАІ покладено на Міністерство внутрішніх справ України. Відповідно, Кабмін має упродовж трьох місяців здійснити заходи для ліквідації ДАІ, розробити та подати пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства, пов’язаних із ліквідацією ДАІ та створенням нової служби.

Також Віктор Ющенко доручив Кабміну забезпечити на період до утворення Державної служби безпеки дорожнього руху та патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України, цитата, «здійснення контролю за додержанням власниками (водіями) транспортних засобів вимог щодо технічного стану транспортних засобів, допуском громадян до керування транспортними засобами». Уряд має припильнувати здійснення контролю за регулюванням дорожнього руху, визначенням основних вимог щодо організації, регулювання та керування дорожнім рухом, здійсненням державної реєстрації та обліку транспортних засобів, організацією супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення, а також супроводженням організованих груп дітей до місць оздоровлення та у зворотному напрямку.

В указі президента не було бодай натяку на те, яким чином виглядатимуть наступниці ДАІ з більшою чи меншою кількістю букв в абревіатурі – ДСБДР (дорожня міліція) та ПС. За словами Юрія Луценка, лише на підготовку цього указу об’єктивно потрібно було не менш ніж тиждень, чекати на чіткий план дій доведеться довше, ніж на указ. Проте, як випливає із змісту документа, він має на меті лише запустити механізм у незворотному порядку, а час – три місяці, передбачені для процесу реорганізації, – дасть можливість упорядкувати все.

З іншого боку, Юрій Луценко заявляв: системно виправити ситуацію з безпекою руху на дорогах можуть тільки зміни в законодавстві, вже внесені до Верховної Ради. Одначе він передбачає, що в парламенті з цього приводу буде велика дискусія. Спілкуючись у ті дні з журналістами, Луценко зазначив, що депутати вже незадоволені «цим «дра-конівським» законом, оскільки він вводить штраф утричі більший, ніж сьогодні». За словами міністра, штрафи передбачають у межах 50–70 грн. Луценко нагадав, що в будь-якій країні «від Росії до Америки» працівники міліції або поліції вручають порушникові квитанцію на штраф, і той або оплачує її, або оскаржує штраф у суді. Натомість в Україні, за словами міністра, ніхто не боїться штрафу, проте бояться затримання працівником міліції на 7 – 10 хвилин, тому дають йому хабар.

Зверніть увагу: все, що стосується ліквідації ДАІ, озвучують або керівник держави, або головний міліціонер. Прес-служба Державтоінспекції протягом цих днів не дає ніяких коментарів. Телефони просто мовчать, ніби ДАІ справді вже перестала існувати. Складалося враження, що даішники самі не знають, які реформи на них чекають.

Зате автолюбителі та пішоходи зорієнтувалися. Вони не вчитувались і не вслуховувалися в офіційну інформацію. Якби навіть почали дослухатися до неї, то все одно нічого б толком не зрозуміли. З усієї казенщини люди зрозуміли два слова – ДАІ ліквідована. Її більше не існує. Тому 19 липня 2005 року, буквально через кілька годин після оприлюднення цього указу, водії на київських вулицях зупинялися біля інспекторів, виходили з машин і дарували їм квіти. Те ж саме робили в різних кінцях міста звичайні перехожі. Складалося враження, що президентське рішення ліквідувати ДАІ перетворилося на всенародне національне свято.

Юрій Луценко (з диктофона):

– І керівництво ДАІ, і рядові працівники були шоковані й люті через те, як це рішення сприйнято суспільством. Насправді особисто я наполягав, аби це була реформа ДАІ, бо ліквідувати її не можна. Є відповідний закон, що передбачає її існування. Президент не може скасувати закон. Проте Зінченко в погоні за театральщиною написав слово «ліквідація». Воно лишилося в заголовку, хоча далі, в пунктах указу, ліквідації не було. Так, суспільство хотіло, аби ДАІ радикально змінилося, бо багато хто був за кордоном, бачив, як там працюють такі служби. Багато кому набридло наше ДАІ. Але ліквідації бути не може. Слово «ліквідація» призвело до анархії. Наш народ за кермом зрадів фактичній безкарності. Причому досвідчені водії спокійно їздили далі, дотримуючись правил дорожнього руху, а пацанва, яка ледве сіла за кермо, а інколи і купила права, лихачила і витворяла на дорогах неймовірне. Тому проблеми дійсно були величезні. А міліція стояла обпльована, бо їй не тільки квіти дарували – показували і середнього пальця, і дулі тикали. Це було ненормальне явище – розгублених інспекторів на вулицях та дорогах ображали і принижували – це факт.

У зв’язку з цим важко не згадати знамениту, описану величезною кількістю друкованих ЗМІ та Інтернет-видань історію про те, як міністр внутрішніх справ виховував інспектора ДАІ на Полтавській трасі. Сталося це приблизно за місяць до згаданих подій.

Вірний своїй звичці перевіряти роботу міліцейських служб інкогніто, Луценко, перебуваючи з плановою інспекцією на Полтавщині, сів у звичайну машину з «цивільними» номерами, направивши свою службову машину на Кременчук. Сам же вирішив подорожувати іншою трасою. Дуже скоро неподалік від Лубен машину зупинив молоденький інспектор. Водій вийшов з машини, міністр лишився сидіти – його особу ховало тоноване скло. Тим часом даішник, слово за слово, почав розкручувати водія на хабар і таки отримав двадцять гривень, не склавши, як водиться, протоколу. Та коли побачив, як з машини просто до нього виходить розгніваний Луценко, то мало не втратив мову.