Поиск по метке: Современная проза

Донедавна Марта фон Вайхен пишалася своїм корінням: її предок поляг смертю хоробрих під час Другої світової війни й похований десь під Житомиром. Аж раптом дівчина дізнається, що вона – нащадок нациста, який доживав свій вік у божевільні, граючись у єврея. Відлуння минулого кличе її до України, поки її майбутнє блукає вулицями Берліна…

"Реквієм для листопаду" – це книга, яку зовсім необов’язково читати спочатку. Це розлога медитація, в якій переплітаються декілька історій. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам’яті, спроби відшукати своє місці у світі." Все вірно, медитація – саме те слово, яким можна передати основну якість цього дивного, ніжно-гострого, терпкуватого, духмяного тексту. І – так, його дійсно можна читати з будь-якої сторінки і, мабуть, у будь-якому напрямку. Бо це не так лінійна розповідь, як – цілісний, збалансований простір. Не герметичний, але цілком самодостатній. Тут, за великим рахунком, буквально кожна точка є центром всесвіту. І мені здається, попри невеселу назву, що це світла книга – або, точніше, книга, яка спонукає до світло-бачення...  

Під цією майже чорною обкладинкою ховається збірка есеїв одного з найконцептуальніших письменників-модерністів сучасної української літератури. Тож якщо четвер для вас не лише один із семи днів тижня — ця книга саме для вас.* * *[…] «Флешка» — найпрозоріша книжка найточнішого Іздрика. Вона є підбіркою «есеїв, шкіців та колажів Юрія Іздрика, вперше зібраних під однією обкладинкою» (сама обкладинка теж є бездоганним шкіцом і колажем того ж Іздрика).Ця підбірка може сприйнятися як довгоочікувана сатисфакція всіма, кому Іздрик здається цікавим і симпатичним, а його проза надто складною. Всі ці тексти писані а замовлення різних видань, тому авторові йшлося передовсім про те, щоби його думки були зрозумілими.Однак простота викладу ніяк не зашкодила тим якостям його прози, які роблять Іздрика великим письменником, — чутливій спостережливості, парадоксальному мисленню, баченню тенденцій ще у зародку, феноменальному мовотворенню. Реалізм Іздрикової літератури полягає у реалізмі мовних конструкцій. Він розуміє, що проза — це не те, про що говориться, а те, як про щось сказано. […] Тарас Прохасько

Класичний жіночий роман захоплює увагу читача з перших сторінок. Події наростають швидко й динамічно. Головна героїня — жінка з непростою долею та вольовим характером — нe піддається жорстоким обставинам і рішуче стає на прю зі всіма недругами. Що з того вийшло, дізнаємося на сторінках даної книги…

За яких обставин людина може опинитися на самому дні і чи може вона, навіть маючи бажання, вирватися звідти і повернутися до нормального життя? Чи можна змінити свою долю, якщо ти з дитинства приречений жити серед покидьків? На ці та багато інших питань намагаються знайти відповідь герої роману Олеся Ульяненка «Квіти Содому».

Пластик — це матеріал, з якого зроблені декорації цієї книги. Щоправда, люди, емоції, навіть мрії — теж пластик. І головний герой, чотирнадцятирічний хлопець, який не має навіть імені, намагається пробитися крізь товщу сірого мертвого матеріалу заради… чого? Саундтреком до цієї повісті найкраще слугуватиме «Fake Plastic Trees» Radiohead.

Цього разу Артем Чех описує долю молодого лікаря з периферії, якого переслідують всі ті невдачі, до яких схильні молоді люди. Спочатку він закохується в дівчину на ім'я Валя і не те, щоб зовсім вдало. Потім мучиться своєю нереалізованістю і тим, що його далеко не все влаштовує в теперішньому житті. І він переїжджає з провінції до столиці. Але як виявляється, тут теж не так-то й просто знайти своє місце під сонцем. Для того щоб довідатися, наскільки успішно проходить інтеграція молодого провінціала в доросле столичне життя — читайте роман «Сині двері зліва» переможця конкурсу «Молодіжний міський роман» 2007 року.

«Анатомічний атлас» — це книга про те, чого не варто робити, аби не зіпсувати собі життя. Це книга про життя, яке зіпсоване тим, чого, в принципі, робити не варто. Це пацаняча антиутопія. Це анатомія больових точок покоління автора. Але передовсім — це історія про Віталіка і про те, як важко бути жабою…

Якби можна було робити так, як слід, то назва цієї книжки мала б звучати так само, як і прізвище автора: Таня Малярчук "Таня Малярчук".Бо легше не зважати на те, що Таня народилася в Івано-Франківську, у 1983 році, що вона десь вчилася і десь ще недовчилася, що вона щодня щось робить, ніж відділити написану нею прозу від Тані Малярчук.Тарас Прохасько

Коли ти 17 разів за півроку їздиш у відрядження… Коли дівчина кидає тебе… Коли твій ліпший друг постійно втягує тебе у «стрьомні» пригоди… Коли ти змушений вдавати багатія, не маючи при цьому грошей навіть на проїзд, а гопник, який тебе грабує, сам собі мститься… Це означає одне – почалося нове життя. І хай воно навіть летить на тебе розлюченим биком, ти, як справжній матадор, повинен прийняти двобій…