На плантаціях обліпихи, які вступили у фазу плодоношення, плодоносить до 40 % дерев. Тому для підвищення врожайності необхідно замінити чоловічі особини на жіночі. Зокрема, на ділянці слід залишити не більше 15 % чоловічих особин.

Підготовку грунту слід починати за рік до садіння за системою чорного пару. Грунт повинен мати пухку структуру. У перші 3–4 роки плантації обліпихи вимагають ретельного догляду, оскільки рослини гинуть при затіненні високими травами і сільськогосподарськими культурами, а також при сильному задернінні.

(Inula heleniumta L.)

(Phragmites communis Trin.)

Родина злакові (Роасеае)

Рослина з довгим товстим кореневищем і тонкими, дуже гнучкими високими стеблами — до 4 м. Під час сильного вітру листки обертаються навколо стебла разом з піхвою у напрямі вітру: поверхня стебла і піхви гладенька, і вони можуть легко пересуватися одне по одному. Ось чому листки не розриваються навіть під час сильних ураганів. Дрібні квітки мають звичайну для всіх злаків будову, зібрані у великі пониклі волоті темно-бурого кольору, з фіолетовим відтінком. Від основи більшості квіток відходять волоски, які надають суцвіттю своєрідного вигляду. Плід — зернівка. Цвіте в червні — липні.

Росте на мілководдях і по берегах озер, ставків, річок з повільною течією, у заводях, старицях, плавнях, на заболочених місцях, у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні.

Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає «огорожа». Видова назва утворена від латинського слова, що означає "південний".

Очерет часто утворює суцільні зарості. Розмножується насінням і вегетативно — кореневищем. Іноді від кореневища відходять пагони довжиною до 15Пм, які піднімаються на поверхню і стеляться по воді. Ці пагони завжди повертаються у бік водойми. На їх вузлах утворюються нові стебла і корені. Так водойми заростають очеретом.

Очерет має різноманітне використання. З нього виробляють будівельний матеріал — комишит, папір, виготовляють мати, циновки тощо, використовують його і як паливо. Молоді сходи очерету багаті на вітамін С, їстівні. Молоді рослини придатні на зелений корм і силос для худоби. Кореневища використовують у медицині. На Україні росте один вид очерету.

(Sedum acre L.)

Родина товстолисті (Crassulaceae)

Ця своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м'ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.

Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки — товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опуклі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі, з п'ятичленною оцвітиною, поодинокі або по два-п'ять у верхівкових колосовидних суцвіттях. Цвіте очиток у травні — липні, запилюється комахами. Плід складний, утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасте розходяться.

Очиток їдкий — характерний представник так званих ксерофітних рослин, тобто таких, що добре пристосовані до життя в посушливих умовах. Добрий медонос. Відомий і як лікарська та декоративна килимова рослина, що може добре прикрасити клумби, бордюри, альпійські гірки, посушливі піщані місця тощо.

(Agrimonia eupatoria L.)

Родина розові (Rosaceae)

Це багаторічна трав'яниста рослина, 60-130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квітки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні.

Росте по всій території України — в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб.

Збирають усю рослину — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння — восени.

Застосовують при поганому травленні й ослабленні дії кишок; при застійних явищах у печінці та жовчному міхурі, при жовчних каменях; болях у сечовому міхурі й малому виділенні сечі, при мимовільному сечовипусканні, особливо нічному; як відхаркувальний засіб при сухому кашлі (бронхіті); при запаленнях слизової оболонки рота (ангіни, стоматити); ревматизмі, люмбаго; також при геморої.

Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого парила, варять 2–3 хвилини, настоюють 10 хвилин. П'ють 1–2 склянки на день, ковтками. (В рослині є летка олія, дубильні речовини, вітамін К, кверцитрин, холін, гіркі речовини, кремнеземова кислота).

Сильніше діє настій насіння парила на червоному виноградному вині. Дві жмені насіння настоюють на 0,5 л вина протягом 14 днів і дають пити при нетриманні сечі по чарці (40 г) тричі на день (можна на переміну з чаєм зі звіробою).

Настоєм 5 столових ложок подрібненої рослини на 2 склянках окропу (15 хвилин) промивають рани, роблять примочки; п'ють по кілька ковтків чаю і полощуть ним горло й рот при ангінах і стоматитах для зміцнення ясен. Свіжу потовчену рослину прикладають на виразки, що погано гояться. В напарі мочать ноги при відчутті втоми після довгої мандрівки.

(Melampyrum nemorosum L.)

Родина ранникові (Scrophulariaceae) Однорічна трав'яниста напівпаразитна рослина з зеленими листками з родини ранникових, заввишки 15–60 см. Квітки в пазухах великих приквітків, зібрані в колосовидних суцвіттях. Верхні приквітки яскраво-фіолетові. Чашечка трубчаста, дзвоникувата, чотиринадрізана. Віночок 15–20 мм завдовжки, двогубий, золотисто-жовтий. Листки з короткими черешками, яйцевидно-ланцетні, загострені, при основі часто стріловидні або з вушками. Цвіте в червні — серпні. Росте переважно в дубових лісах, на узліссях і по чагарниках. Для лікування використовується трава, в якій міститься глюкозид аукубин, дульцит й алкалоїди. Водний відвар трави п'ють при захворюваннях серця, шлунка. Ванни з додаванням відвару перестрічу застосовують при діатезі у дітей, для лікування екземи, туберкульозу шкіри.