(Anthemis cotula L.)

Родина айстрові (Asteraceae)

Однорічна рослина висотою 20–50 см, з неприємним запахом. Листки чергові, 2-3-перисторозсічені. Язичкові квітки білі, вони приваблюють комах, трубчасті — жовті. Кошики під час цвітіння досягають 1,2–2,5 см у діаметрі. Спільне ложе видовжено-конічне. Обгортка напівкуляста або майже плоска. Сім'янки без чубка, ребристі і дрібногорбочкуваті. Цвіте у червні — липні. Росте на засмічених місцях, поблизу житла, вздовж доріг і на полях по всій Україні.

Назва роду утворена від грецького слова, що у перекладі означає "квітка". Видова назва в перекладі — «собачий».

Розмножується насінням. На одній рослині утворюється до 1200 сім'янок, які починають проростати, коли грунт добре прогріється.

Роман собачий використовують у народній медицині для лікування різних захворювань. У ньому міститься ефірна олія, що надає роману неприємного запаху, але це дає можливість використовувати його як інсектицидну рослину.

Роман собачий відрізняється від ромашки лікарської сіруватим забарвленням кошика, виповненим ложем (у ромашки воно порожнисте).

(Drosera rotundifolia L.)

V Родина росичкові (Droseraceae)

Багаторічна трав'яниста рослина 10–15 см заввишки. Пластинки листків округлі, 0,5–1 см у поперечнику, відразу переходять у черешок. Листки зібрані в розетку, вони здаються червонястими завдяки залозкам на війках. Комахи, сідаючи на листки, прилипають до крапельок липкої рідини на війках листків. Війки листка згинаються і покривають комаху. Рідина, виділювана залозками, перетравлює речовини тіла комахи і рослина засвоює їх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. Стебло рослини дуже вкорочене, квіткова стрілка вдвічі-втричі довша за листки. Квітки п'ятипелюсткові, білі, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Цвіте у червні — серпні.

Росте у північній частині Лісостепу, Карпатах на торфових сфагнових болотах.

Збирають усю рослину під час цвітіння. Збираючи, залишають на рослині бодай два листочки. Відщипують рештки минулорічних розеток і сушать у затінку на папері або дикті.

Застосовують при сильному судомному кашлі, коклюші, приступах астми, переміжній пропасниці, ларингітах, запаленнях легень і захворюваннях кишок, атеросклерозі (спазмолітична дія алкалоїдів). Антибіотична речовина плюмбагін, що є в росичці, припиняє розвиток патогенних грибків і бактерій. Рослина містить протеолітичний фермент, ензим дрозерин, сполуки оксинафтохінону, яблучну, бензойну, бутову, пропіонову, цитринову, мурашину кислоти, дубильні та інші речовини.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку з верхом подрібненої росички і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1–2 склянки на день, ковтками, з інтервалами. Сильніша доза не зменшує, а навпаки, посилює кашель. При судомному кашлі беруть 1 чайну ложку суміші (порівну) трави росички, трави подорожника ланцетолистого і трави фіалки триколірної на 1 склянку води, хвилинку варять, остуджують і п'ють по півсклянки двічі на день.

При коклюші 1 столову ложку суміші трави росички, квіток калачиків лісових, первоцвіту весняного, квіток триколірної фіалки, лакричного кореня в співвідношенні 3:2:2:2:1 настоюють ЗО хвилин на 300 мл окропу і п'ють по 1 склянці двічі — тричі на день.

(Thalictrum aquilegifolium L.)

Родина жовтецеві (Ranunculaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50-100 см. Стебло розгалужене, голе. Листки чергові з довгими жолобчастими черешками, дво — триперисті з округло-оберненояйцевидними або оберненояйцевидними, спереду із зарубчастими лопатевими листочками, 20–50 мм завдовжки. Квітки дрібні, зібрані у волосисті суцвіття. Оцвітина проста, чашечковидна, листочки оцвітини зеленуваті. Цвіте в травні.

Росте в тінистих лісах, по чагарниках, часто на узліссях.

Для лікування застосовується трава, яка містить алкалоїди, в тому числі тальмин і тальмидин, глюкозиди. Входить до складу мікстури Зренка. Рутвиця широко використовується у народній медицині при різних хворобах: нашкірних, поносах, жовтяниці, малярії, епілепсії, туберкульозі легенів, хворобливих менструаціях, нервових захворюваннях; як зовнішнє — при ревматизмі, запальних пухлинах, наривах, як ранозаживляюче. Вживається в гомеопатії.

Заготовляють траву під час цвітіння, в травні — червні; зрізують ножами або серпами верхівки стебел завдовжки 30–35 см. Сушать на горищах під залізним дахом або під навісами з доброю вентиляцією.

(Fritillaria meleagris L.)

(Родина лілійні (Liliaceae)

Рослина висотою до 50 см. Цибулина має своєрідну будову: дві м'ясисті луски зростаються біля основи і мають у пазусі по одній новій цибулинці. Тонке гнучке стебло, облистнене черговими лінійними листками, хилиться під вагою великої, незвичайно забарвленої квітки, яка нагадує пониклий тюльпан. Вигнуті пелюстковидні листочки оцвітини бурувато-пурпурові з білуватими плямами, розміщеними у шаховому порядку. Біля основи листочків є медова ямка, де міститься нектар. Стовпчик 3-роздільний. Плід — коробочка. Цвіте у квітні — травні.

Росте на луках, у лісах і чагарниках.

Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «келих» (від форми квітки). Видова назва в перекладі з латинської мови — «шаховий» (пов'язана із забарвленням квіток).

Чудова декоративна рослина. На жаль, рябчику великому загрожує зникнення внаслідок порушення екологічних умов місцезростань і господарської діяльності людини. Занесений до Червоної книги.

На Україні росте 8 видів рябчика.

(Corydalis cava L.)

(Teucrium chamaedrys L.)

Родина губоцвіті (Lamiacea (Labiatae)

Майже по всій Україні у соснових та мішаних лісах, по узліссях і галявинах часто зустрічається невисока запашна рослина (10–35 см заввишки) з верхівковим суцвіттям блідо-пурпурових квіток — самосил гайовий. У нього висхідне, при основі здерев'яніле, злегка пухнасте стебло з супротивно розміщеними листками. Листки довгасті, короткочеренгкові, з надрізано зарубчастим краєм. Квітки з п'ятичленною оцвітиною, одногубі, зібрані в пазушні двошестиквіткові кільця, що утворюють китицевидне однобічне суцвіття. Ця багаторічна рослина цвіте у червні — липні, запилюється комахами. Плоди — розпадні горішки.

Самосил гайовий відомий як літній медонос і лікарська рослина. Корені його дають жовту, коричневу й оранжеву фарби. Має декоративний вигляд, може прикрасити лісопарки, парки, сквери; придатний для альпійських гірок та бордюрів.