…З Іваном Івановичем трапилося нещастя. Після клінічної смерті лікарям вдалось оживити його, проте свідомість не повернулася. Він нічого не пам’ятає, не може говорити, рухатись, їсти. Це той самий організм, складається він з тих самих клітин, що містять спадкову інформацію саме цього чоловіка. Необоротно уражено лише невелику ділянку мозку — клітини, що відповідають за видобування інформації із систем пам’яті, тобто “пусковий механізм” пам’яті.

А тим часом існує кібернетичний двійник Івана Івановича, котрий пам’ятає все, що пам’ятав він, так само, як і він, з допомогою тих же специфічних методів, алгоритмів вміє розв’язувати різні завдання. У нього немає жодної клітини Івана Івановича, та говорить він його словами, висловлює його думки і вільно згадує все, що той уже не в змозі пригадати.

Пам’ять та індивідуальні методи розв’язання проблем можна “переписати” на інший організм, який не потребує їжі, води, кисню — всього, що приковує до однієї планетної системи, що заважає мандрувати, заселяти космос. Звичайно, ця особистість розвиватиметься вже в принципово новому організмі. Під час “перепису” неминуче щось буде втрачено. Але важливо здобути більше, ніж втрачено, не загубити істотного з характеристики особистості. Це надзвичайно складне завдання, проте розв’язання його залежить від людини, її можливостей.

У майбутньому може з’ясуватися, що створення кібернетичного двійника не є оптимальним варіантом на шляху створення сигома. Можна, скажімо, синтезувати зразу багато особистостей в одній високоорганізованій істоті. Система КД — не найкращий спосіб програмування і моделювання, вона дає можливість тільки на даному етапі здолати прірву незнаного у вивченні моделей людської поведінки.

Останнім часом з’явилися повідомлення про те, що вченим з Комісії європейських співтовариств, яка є виконавчим органом Спільного ринку, доручено вже цього року створити програму для “ЕОМ з людською поведінкою”. Тобто, по суті, програму типу КД. Дослідники мають створити машину, здатну вивчати різні науки, бачити, впізнавати предмети, висловлювати власні міркування.

Мушу визнати, що процес створення кібернетичного двійника, — хоча й не завжди вживається термін КД, — відбувається швидше, ніж я гадав. Втім, це стосується також створення штучних тканин і органів, з яких колись сконструюють перше “тіло” для сигома.

Як я вже казав, ні сигом, ні кібернетичний двійник не витісняють свого творця, не зазіхають на жодні блага в тому світі, де живе й розвивається гомо сапієнс. Якщо запитати будь-яку людину, чи згодна вона частину своєї особистості і пам’яті подвоїти, записавши її не на папері чи магнітній плівці, а в мозку сигома; якщо сказати людині: ти спокійно житимеш, робитимеш свою справу, вдосконалюватимеш свою особистість, а він піде у нескінченні простори космосу виконувати твою волю; через сто або тисячу років, коли тебе вже не буде, частина твого “я”, неповторної особистості, збережеться в сигомі, гадаю, навіть противник штучного інтелекту відповість — згоден!

Нещодавно генетики підрахували, що за природного розвитку гомо сапієнс проіснує близько 300 тисяч років. За цей час у його генотипі під дією змін у навколишньому середовищі, хвороб, ліків та інших факторів нагромадяться помилки, котрі неминуче призведуть до виродження. Це підтвердить формулу — все, що має початок, має кінець. Звичайно, розвиток генної інженерії продовжить цей строк. Та ще раніше, усвідомивши, що в ній є найголовнішим, людина перенесе це в новий організм, у нову форму сигома.

Весь наш неосяжний зоряний світ дуже схожий на колбу для дослідів, причому її “стінками” є головним чином можливості організму, які не дозволяють існувати поза межами колби. Дослід відбувається щомиті, його перебіг у всіх подробицях невпинно фіксується. Скажімо, коли комаха пересувається по зеленому листочку, вона, маючи електромагнітний заряд, записує свій шлях і своє життя на цій “магнітній плівці”, і його можна відтворити, знаючи, де вмикаються “перемотка” і “відтворення”, як де показано у моєму оповіданні “Закон зворотності”. А для того, щоб подібно до персонажа “Гостя” і “Останнього сигналу” сигома Юрія вийти з колби і взнати про себе і свій світ щось справді суттєве, поглянувши на нього ззовні, треба відтворити себе спочатку в КД, а потім — в надорганізмі сигома, забезпечивши його здатністю вдосконалюватися нескінченно, змінювати себе відповідно до нагромадженого досвіду.

А потім? Через мільйони років у сигомі, хоч як він зміниться, залишиться слід його основи — розуму людини, особистості людини, яка вийшла з кола, ще раз підтвердивши тим самим положення класиків марксизму-ленінізму: людство розвивається не за колом, а за нескінченною спіраллю.

Тор-1. Оповідання

Годинник. Повість

Мій підлеглий. Оповідання

Учитель. Оповідання

Сигом і Диктатор. Повість

“Настане день…” Оповідання

Що таке людина? Оповідання

Стрибнути вище за себе… Повість

Зрозуміти іншого. Повість

Гість. Повість

Останній сигнал. Повість

Я, БМ-115-Х… Оповідання

Закон зворотності. Оповідання

Завойовник. Оповідання

Волосинка. Оповідання

Можливість відповіді. Повість

Принцип надійності. Оповідання

Одним менше. Оповідання

Замість післямови. Гіпотеза фантаста