— Я не з’їв лисого коня, — каже вовк, — бо там його не було.
— То з’їж самого Проця, — каже святий Миколай, — бо він тебе обдурив!
Як се наш Проць учув, аж мало не злетів з дерева. Та й бачить, що рятунку не буде, і став проситися:
— Святий Миколаю, пробач, що я втрутився у твою волю. Накажи вовкові, нехай цеї ночі прийде по мого коня, а наді мною змилуйся.
— Добре, — погодився святий Миколай, — але запам’ятай: кожна звірина має призначену свою поживу. І від долі своєї ніхто не втече, ні людина, ні звір.
З тими словами відпустив він Проця додому, і жоден звір не рушився до нього.
Словник
Ади — дивись.
багнути — бажати.
басамани — струпи.
братанич — син брата.
виладувати — вивантажити.
віно — плата за наречену в деяких давньоруських племенах.
впудитися — злякатися.
враз — разом.
гайовий — лісник.
гейби, гей — ніби.
гербата — чай.
глядати — шукати.
гойкати — кликати.
ґазда, ґаздик — господар.
ґаздиня — господиня.
ґандж — вада, недолік.
ґвер — карабін.
дик — дикий кабан.
димник — отвір у стелі для виходу диму в давніх курних хатах.
дзиґарок — годинник.
долі — додолу, вниз.
доліниць — вниз лицем.
єгомосць — священик.
жеби — щоб, щоби.
жмакати — прати.
залатвити — вирішити.
збадати — обстежити.
здибати — зустріти.
здрулити — скинути, звалити.
злапати — зловити.
змудрувати — тут: обдурити.
іно — тільки.
кавалок — шматок.
ковбиця — відпиляний шматок колоди, на якому рубають дрова.
козяки — кінський гній.
колиба — лісорубська хатина.
колопні — коноплі.
коль — коли, якщо.
креденс — шафа з посудом.
куфер — скриня.
лах — стара зношена одежина.
ми — мені.
мундур — однострій, уніформа.
нараз — раптом.
нарозумитися — набратися розуму.
натще — не ївши.
невільно — не можна.
нездалий — негодящий.
нич — нічого.
парастас — панахида.
пасерб — у сім’ї чоловіків син.
пастушка — тут: пасіння худоби.
патик — поліно, шматок дерева.
паця — порося.
переверла — перекинула.
писок — рот, морда.
піднайти — спокусити (жінку).
планетник — ворожбит-ясновидець.
плат — хустка.
плахта — тут: рядно.
пляц — місце.
побивати — покривати дах ґонтою.
повісмо — прядиво.
поїмати — зловити.
поклад — тут: палуба корабля.
покрадьки — крадькома.
покушати — покуштувати.
полакомитися, злакомити — тут: спокуситися.
половиця — половина.
полівити — поступитися, пом’якшити свою позицію.
попригуртовувати — поприв’язувати.
посмотрити — помацати.
постарати — придбати, набути.
потягатим — бути спроможним.
похва — піхви (для шаблі тощо).
прало — кам’яна плита при березі річки, на якій жінки прали білизну.
привій — ремінь або шнурок для прив’язування чогось.
приректи — поклястися.
прияти — прийняти.
пудлові сани — мальовані закриті сани.
пулярус — гаманець.
ріска — гілляка.
ріща — обрубане з дерева велике гілля.
ропцак, рупцак, рупцачина — рюкзак, заплічний мішок.
рубаття, рубатки — дрантя.
сирохман — бідняк, бідолаха.
сірки — сірники.
скусити — спокусити.
спацир — пішохідна прогулянка.
спацирувати — прогулюватися пішки.
сподні — штани.
страховіття — страховисько.
стрик — дядько, брат дядька.
сулятися — кидатися.
тайстринка — торбинка.
твар — тут: лице.
тлумити — товкти, душити.
товчка — ступа.
трачина — тирса при розпилюванні дерева.
трафити — потрапити.
троцька пила — пила для пиляння дощок.
труйка — отрута.
ту, туй — тут.
тучний — гладкий, вгодований.
файно, файний — гарно, гарний.
фільварок — панське господарство з будівлями, худобою й полями.
фіякр — візок для перевезення пасажирів у містах.
фоса — шанець.
фризієрня — перукарня.
фузія — рушниця.
фурдіти — гудіти.
хижа — хата.
хіба — тут: лише, тільки.
чемний — тут: чесний, порядний, добрий.
шандар — жандарм.
шлякувати — лаяти.