Річарда ця новина застала зненацька. Він не очікував, що вона так багато знає про це. Він насторожився.

— Якого роду радник?

Ніккі зробила черговий стібок, прошиваючи тканину довгою ниткою.

— Брат Нарев був педагогом Джегана, його вчителем, радником і ментором. Брат Нарев запалив вогонь в душі Джегана.

— Він чарівник, чи не так. — Це не було питанням. Вона підняла очі від шиття. По її очах Річард бачив, що вона прикидає, говорити йому, чи ні. Твердий погляд Річарда сказав їй, що він бажає почути всю правду.

— Ну, на вуличному жаргоні його можна назвати й так.

— Що це означає?

— Звичайні люди, мало обізнані в магії, назвали б його чарівником. Але, строго кажучи, чарівником він не є.

— Тоді хто він? Строго кажучи?

— Взагалі-то він чаклун.

Річард лише витріщився на неї. Він завжди вважав, що чарівник і чаклун — це одне і те ж. Річард зміркував, що взагалі-то, якщо подумати, люди, що розбираються в магії, завжди називали володіючого чарівним даром — чарівником. Він жодного разу не чув, щоб хтось хоча б згадував про чаклунів.

— Ти хочеш сказати, що він начебто тебе, чаклунки, тільки чоловічого роду?

Питання на мить поставило її у глухий кут.

— Ну, гадаю, ти можеш бачити це в такому аспекті, але це не зовсім вірно. Якщо вже хочеш порівняти його з кимось, то швидше у нього більше спільного з чарівником, оскільки обидва — чоловічої статі. Але взагалі це не важливо.

Річард стер з лиця воду.

— Ніккі, будь ласка. Я не спав всю ніч і валюся з ніг. Не ускладнюй, а? Просто поясни мені, що це значить.

Ніккі відклала роботу в сторону і жестом запропонувала йому сісти з нею поруч, на світлі. Річард натягнув сорочку. Позіхнувши, він всівся, підібгавши під себе ноги.

— Брат Нарев — чаклун, — почала вона. — Вибач, але різницю не так просто пояснити. Це дуже складна штука. Я постараюся пояснити як можна більш зрозуміло, але зрозумій, що я не можу занадто спрощувати, інакше і натяку на реальний стан речей не залишиться.

Чаклуни схожі на чарівників, але при цьому відрізняються від них. Ну, ось вода і олія — і те, і інше — рідини. І те, і інше текуче, і обидва можуть розчиняти речовини. Але вони не змішуються і розчиняють по різному. Так само не змішується і магія чарівників і чаклунів, і діють вони по-різному.

Що б чаклун не протиставляв чарівникові, і навпаки, що б чарівник ні протиставляв чаклуну, це не спрацює. Хоча і той, і інший володіють магією, це різні аспекти магії. Вони не змішуються, магія кожного нейтралізує іншу, перетворюючи її в… ніщо.

— Тобто як магія Збитку протилежна магії Приросту?

— Ні. Хоча на перший погляд це і правильний шлях до розуміння, але абсолютно невірне сприйняття суті. — Ніккі підняла руки, ніби збираючись почати з початку, але потім знову впустила їх на коліна. — Дуже важко пояснити цю різницю людині на зразок тебе, яка практично не розуміє, як діє його власний чарівний дар. Тобі не вистачає основних знань. Немає таких слів, які були б одночасно і точні, і зрозумілі для тебе. Це поки що вище твого розуміння.

— Ну… Ти маєш на увазі, як вовк і кугуар, хоча обидва хижаки, але при цьому істоти різного виду?

— Це трохи ближче.

— Як часто зустрічаються чаклуни?

— Приблизно так само часто, як соноходці… — Відповіла вона, багатозначно глянувши на нього. — Або бойові чарівники.

Хоча Річард і не міг зрозуміти, а вона — пояснити, з якоїсь причини ці відомості стривожили його.

— Так все ж, що він робить інакше? — Ніккі зітхнула.

— Я не фахівець і точно не впевнена, але, по-моєму, він в основному робить те ж, що і чарівник, але тільки унікальною магічним якістю чаклуна. Спирт і пиво обидва п'янять, але це напої різного гатунку і робляться з різних речей.

— Один з них сильніший.

— З чаклунами і чарівниками це не так. Тепер розумієш, чому такого роду порівняння не підходять? Сила чарівника і чаклуна залежить від індивідуальності, а не від фундаментальної основи його магії.

Річард, розмірковуючи, пошкріб потилицю. Виходячи з того факту, що обидва можуть користуватися магією, він не міг знайти різниці, яка мала би хоч якусь важливість з практичної точки зору.

— А може він щось таке, чого не може чарівник? — Він чекав. Здавалося, вона зовсім не міркує над питанням, а скоріше прикидає, відповідати чи ні. — Ніккі, коли ти захопила мене, то обіцяла, що будеш правдиво відповідати мені на запитання. Ти сказала, що тобі немає резону обманювати мене.

Вона пильно подивилася йому в очі, але потім все ж відвела погляд і прибрала довге світле волосся з обличчя. Цей жест несподівано і болісно нагадав йому Келен.

— Можливо. Я думаю, він якимось чином дізнався, як відтворити закляття, яке окружало Палац Пророків. Тисячі років тому це особливе заклинання створили чарівники, які володіли обома сторонами магії. Мені думається, що одна з відмінностей чаклунів від чарівників в тому, що їх сила не ділиться на два складових елемента, як у чарівників. Тому, хоча його магія діє інакше, він цілком міг дізнатися цілком достатньо, яким чином чарівники, які в ті часи володіли, як і ти, обома сторонами магії, змогли створити це закляття навколо Палацу Пророків, щоб зуміти відтворити його своїм власним способом.

— Ти маєш на увазі закляття, уповільнююче старіння? Ти думаєш, він може виткати такого роду павутину?

— Так. Джеган мені про це повідав. Я в юності знала брата Нарева. Він вже тоді був дорослим чоловіком, мрійником, проповідуючим доктрини Ордена. Він глибокодумно твердив про те, що бажав би прожити досить довго, щоб побачити, як його діяльність на благо Ордена дає сходи. Коли мене забрали в Палац у Танімуру, мені здається, саме це подало йому ідею і він незабаром теж приїхав туди.

Сестри нічого про нього не знали. Вони вважали його всього лише звичайним слугою. Оскільки його дар відмінний від дару чарівника, вони не виявили його можливостей. Тепер я впевнена, що він приїхав туди спеціально вивчити окружаюче Палац закляття, щоб потім відтворити його у власних цілях.

— Чому він не штурмував Палац, не захопив його? Тоді він міг би спокійнісінько використовувати його в своїх цілях?

— Можливо, що спочатку він думав, що в один прекрасний день захопить Палац для своїх цілей — взагалі-то у імператора Джегана був саме такий план, — але також цілком можливо, що він з самого початку вивчав закляття, — тому що хотів не просто відтворити його, а вдосконалити.

Річард потер брови, намагаючись хоч трохи зменшити головний біль.

— Ти хочеш сказати, що, можливо, зараз він думає, що зможе сплести навколо Сховища — нового палацу імператора — закляття на зразок того, що оточувало Палац Пророків, тільки краще, щоб старіння сповільнилося ще більше, щоб він сам і їм обрані могли прожити ще довше?

— Так. Не забувай, вік — річ відносна. Для того, хто живе тисячу років, все, що менше століття, здається короткою миттю. Для того ж, хто живе багато тисяч років, життя, яка триває всього лише якусь жалюгідну тисячу років, здасться швидкоплинною миттю.

Я підозрюю, що брат Нарев навчився так сповільнювати старіння, що може стати практично безсмертним. Джеган планував захопити Палац Пророків. Цілком імовірно, що в разі захоплення Палацу брат Нарев збирався удосконалити закляття так, щоб воно відповідало його цілям.

— Але я перешкодив їхнім планам. — Ніккі кивнула.

— Як і всі ті, хто жив у Палаці, брат Нарев зараз старіє, як будь-яка нормальна людина. Як тільки ти опиняєшся поза зоною дії закляття, то тобі здається, що ти стрімголов несешся до могили. Скільки б відносної молодості у брата Нарева не залишилося, він напевно спить і бачить зберегти її вічно. Залишатися вічно відносно молодим має сенс. Залишатися ж вічним дідом куди менш привабливо. Через те, що ти знищив Палац Пророків, де він міг би спокійно і не поспішаючи втілювати в життя свій план, він змушений діяти швидше, ніж збирався.

Річард плюхнувся спиною на матрац, поклавши руку на лоб.