Хрещатик, головна вулиця Києва, на початку німецької окупації (1941) зруйнована радянськими підривниками (одна з найбільших радянських диверсій в тилу німецьких військ на території СРСР).

Об’ява в єврейському гетто Луцька за часів фашистської окупації.

Степан Бандера. 1909-1959. Український політик, один з провідних діячів ОУН (Організації українських націоналістів), багато років провів у польських в’язницях і фашистському таборі смерті Заксенхаузен. Вбитий на території Німеччини радянським агентом.

І. Д. Черняховський. 1906-1945. Генерал армії двічі Герой Радянського Союзу, з 1944-го командуючий військами Західного і 3-го Білоруського фронтів.

І. М. Кожедуб. 1920-1991. Радянський маршал авіації (1985), льотчик-винищувач часів Другої світової війни, збив 62 німецьких літака. Тричі Герой Радянського Союзу.

Ялтинська (Кримська) конференція (1945) лідерів трьох союзних держав у Другій світовій війні Ф. Д. Рузвельта, Й. В. Сталіна і У. Черчілля в Ялті, де були прийняті основні рішення по післявоєнному розділу Європи

На радянському воєнному заводі. 1941-1945.

Київ звільнено. Полонені німці на Софійському майдані.

Перед відправкою на фронт. Готова продукція одного з радянських воєнних заводів. 1941-1945.

Антирелігійна бесіда у сільському клубі. Стенд з написом: «Наука і релігія несумісні». Початок 1960-х.

Є. О. Патон. 1870-1953. Український вчений, віце-президент Академії наук УРСР (1945-1952).

О. К. Антонов. 1906-1984. Авіаконструктор, член Академії наук СРСР, член Академії наук Української РСР. Створив більше 60 літаків і планерів типу «Ан».

М. С. Хрущов. 1894-1971. Перший секретар ЦК КПРС (1953-1964). В 1938-1949 — Перший секретар Центрального Комітету компартії

України.

П. Ю. Шелест. 1908-1996. Перший секретар ЦК компартії України (1963-1972).

В. В. Щербицький. 1918-1990. Перший секретар Центрального Комітету компартії України в 1972-1989.

Л. І. Брежнєв. 1906-1982. Перший (1964-1966) і Генеральний секретар ЦК КПРС, в 1946-1950 перший секретар Запорізького, Дніпропетровського обкомів компартії України

В. М. Чорновіл. 1938-1999. Український політик, журналіст, співзасновник Української Хельсінської Групи, політичний в’язень в 1967-1987. Народний депутат України, в 1990-1992 — голова Львівської обласної ради, з 1992 — голова Руху.

Герой України.

Василь Стус. 1938-1985. Український поет, правозахисник, політв’язень. Помер у радянській в’язниці.

Олімпійський вогонь у Києві. Валерій Борзов. 1980.

В. Ф. Борзов. Український спортсмен, двічі чемпіон і призер Олімпійських Ігор з бігу (100, 200 м.).

В. В. Лобановський. 1939-2002. Великий український футболіст, тренер, Герой України.

Серж (Сергій Михайлович) Лифарь. 1905-1986. Французький артист балету українського походження, видатний хореограф.

Андрій Шевченко. 1976. Український футболіст, один з найдорожчих футболістів світу, улюбленець України.

С. Н. Бубка. 1963. Український легкоатлет, олімпійський чемпіон у стрибках з жердиною (1988), шестикратний чемпіон світу.

Чорнобильська атомна електростанція після аварії. 1986.

Президент України Л. Д. Кучма підписує акт про закриття Чорнобильської атомної електростанції. 15 грудня 2000 року.

«Мрія» з «Бураном». Радянський космічний корабель багаторазового використання на транспортному літаку українського виробництва («Мрія»), одному з найбільших у світі.

Черговий запуск української ракети-носія «Зеніт» з морської платформи в рамках міжнародної ракетно-космічної програми «Морський старт».

Екіпаж «Колумбії», американського космічного корабля багаторазового використання.

В складі екіпажу — перший космонавт незалежної України Л. К. Каденюк.

Політ відбувся 19 листопада — 5 грудня 1997.

Український орден Княгині Ольги.

Український орден Ярослава Мудрого.

Український орден Богдана Хмельницького.

Михайлівський собор у Києві. 1108-1113. Перебудований у XVII—XVIII ст. Зруйнований у 1935, відбудований у 1998. Сучасний вигляд.

Живий ланцюг «Українська хвиля», який в 1990 році протягся від Західного кордону України до Східного. Учасники проголошували антикомуністичні гасла і вимагали незалежності України.

Національний університет «Києво-Могилянська академія». Головний корпус.

Княжий знак (тризуб) святого Володимира, герб сучасної України.

Президентський штандарт сучасної України.

Коментарі та нотатки

1

У 1959 році росіяни складали 54,6% населення СРСР, у 1970-му — 53,3%, у 1979-му — 52,4%, а в 1989-му — уже 50,8%.

2

У 1959 році на 100 росіян у СРСР припадало 33 українця, а в 1989-му — уже тільки 30. Чому? Куди поділися ці троє? Смертність серед українців протягом цього тридцятиріччя залишалася такою ж, як серед росіян, та й народжуваність була аж ніяк не нижчою, але чомусь число росіян у СРСР за цей період виросло на 27%, тоді як українців — тільки на 19%. При одержанні паспорта діти із змішаних родин набагато частіше записувалися росіянами, ніж українцями. Так само нерідко робили і діти двох українських батьків, якщо родина жила за межами України.