Діяльність КБ «Південне» у сфері вивчення природних явищ почалася зі створений оригінального супутника з аерогіроскопічною системою орієнтації («Космічна стріла»), призначеного для оптичного зондування атмосфери з метою удосконалювання методів прогнозування погоди. Потім пішла спільна з московським інститутом ВНДІЕМ розробка метеорологічного супутника «Метеор», перші серійні зразки якого виготовлялися «Південмашем» і лягли в основу створення в СРСР космічної метеорологічної системи.
З ініціативи КБ «Південне» у СРСР розвинувся новий перспективний напрямок робіт по створенню засобів для дистанційного зондування і дослідження Світового океану з космосу.
100
Післявоєнний досвід Англії, США, Канади показав, наскільки важке завдання конверсії воєнної економіки навіть в умовах, коли всі ринкові механізми історично налагоджені і чітко діють, скільки років вона займає. Радянська ж післявоєнна конверсія була чисто командною, а до самого цього слова в нашому суспільстві за часи гласності встигла виникнути алергія.
101
11 листопада 1989 року канцлер Коль говорив Горбачову: «Ми, німці, усвідомлюємо, що таке окомір — він означає і почуття міри, і здатність при плануванні дій враховувати наші можливості об’єднати Німеччину — нехай не зараз, а через багато років».
102
Не можу не згадати, що Юрій Сергійович Алексєєв одного разу зворушив мене, як, мабуть, жодна інша людина в світі. Ставши прем’єром уряду України 13 жовтня 1992 року, я, природно, залишив посаду генерального директора «Південмашу». Прем’єром я був майже рік (без трьох тижнів). Пішовши з посади прем’єра, я відразу ж фізично відчув виниклий навколо мене і моєї родини вакуум: майже усі з тих, хто демонстрував любов і відданість прем’єру Кучмі, від Кучми-відставника відвернулися. І от у такий час гендиректор «Південмашу» Юрій Алексєєв, що посів це місце після мого переїзду на прем’єрську посаду до Києва, сам запропонував мені повернутися в директорське крісло! Я відмовився, але шляхетний порив Юрія Сергійовича буду пам’ятати завжди.
103
«Океан-0» — це дуже досконалий комплекс багатоспектральної вимірювальної апаратури для проведення кліматологічних, океанографічних і гляціологічних досліджень, прогнозу стану і забруднення океанів і морів, контролю стану і забруднення атмосфери. Розробка, запуск і експлуатація «Океану» — результат реалізації Міждержавної програми України і Росії по дистанційному зондуванню поверхні Землі. З його допомогою, зокрема, можуть бути одержані дані для пошуку нафтових і газових родовищ.
104
А нижчі вони тому, що жодна бойова ракета у світі не переробляється з такою легкістю на ракету-носій для виводу супутників і космічних станцій на низькоорбітальні (200 — 900 км, а з додатковим ступенем — до 3000 км) кругові й еліптичні орбіти. Потрібно лише замінити один блок у системі управління і створити засоби інтеграції корисного навантаження з ракетою. Технічна політика «південмашівців» — якомога менше відступати від тих технічних рішень, що визначили надійність ракети 58-18. На відміну від інших програм, у даному випадку не потрібні масштабні роботи по створенню або глибокій реконструкції споруд на космодромах.
Є і ще одна причина, що знижує собівартість запусків: у «Дніпра» немає західного партнера. Західний партнер однією своєю присутністю автоматично збільшує піну. «Дніпро» — суто у країно-російський проект. «Thiokol Propulsion» є маркетинговим партнером, що працює на контрактній основі.
105
Це ракета малого класу, потужність якої дозволяє виводити на низьку орбіту (600 — 800 км) до 4 тонн корисного вантажу при вазі супутника на борту в межах 1 — 1,5 тонн. «Циклон-4» — серед популярних у наш час на космічному ринку малогабаритних ракет і за ознаками надійності її прототип перевершує всі існуючі у світі аналоги. Ракета обладнана головним обтічником, вона має збільшений обсяг для корисного навантаження, може працювати в режимі багаторазового включення двигунів, має більш точні і надійні системи керування і телеметричних вимірів. Серед конструктивних переваг «Циклона-4» — наявність третього ступеня, що забезпечує збільшення запасу палива на 30%. При запуску з екватора ракета може вивести на орбіту набагато більшу корисну вагу, ніж це було б можливо при запуску з космодромів Байконура або Плесецька. Учасники проекту — ДКБ «Південне» і ВО «Південмаш», ВАТ «Хартрон» (Харків), італійська компанія Фіат-Авіо, російське ЦКБ транспортного машинобудування (Твер). Будівництво загальної інфраструктури стартового комплексу космодрому здійснить бразильська компанія Infraero. До проекту виявляють інтерес кілька іноземних фірм, серед них американські. Партнери розраховують здійснювати до шести запусків на рік.
106
Всього один приклад. За угодою між Російською Академією наук і Національною Академією наук України про спільну програму фундаментальних досліджень Сонця і відповідною угодою між Росавіакосмосом і Національним космічним агентством України, 31 липня 2001 року трьохступенева ракета-носій «Циклон-3» вивела з російського космодрому Плесецьк на навколоземну орбіту космічний апарат «АУОС-СМ-КФ» вагою 2260 кг. Космічний апарат створений у ДКБ «Південне» на базі універсальної орбітальної станції з орієнтацією на Сонце. Головною організацією по створенню бортової наукової апаратури виступив Інститут земного магнетизму і поширення радіохвиль Російської АН. Апарат призначений для вивчення сонячних спалахів, і з цією метою він вивчає параметри плазми, зокрема в сфері переходу корони в сонячний вітер, еволюцію «коронарних дір», виявляє токові шари, провадить вимір прискорених електронів і протонів. З метою прогнозування явищ сонячної активності і їхніх впливів на магнітосферу й іоносферу Землі апарат досліджує внутрішній устрій і динаміку Сонця, включаючи обертання його внутрішніх шарів, фіксує варіації потоків короткохвильового і корпускулярного випромінювань Сонця на фазі максимуму 11-річного циклу його активності.
Це був 119-й пуск ракети-носія «Циклон-3». 114 із 119 були успішними. Підкреслю ще раз: мова зовсім не йде про простий комерційний запуск. Запуск «АУОС-СМ-КФ» — це спільний науковий проект двох національних академій, це частина російсько-української програми досліджень Сонця.
107
Відповідно до тендерних пропозицій, супутник масою до 100 кг буде створений на основі мікротехнологій. Корисним навантаженням космічного апарата стане багатоспектральний сканер з високим просторовим дозволом у видимому діапазоні довжин хвиль, а також апаратура передачі повідомлень, що працює в режимі так званого «електронного листоноші». Супутник буде експлуатуватися на геліосинхронній орбіті висотою 668 км. Його запуск на орбіту передбачається здійснити згаданою вище конверсійною ракетою-носієм «Дніпро-1».
108
Михайло Васильович Хрунічев, видатний організатор авіаційної і ракетно-космічної промисловості СРСР, адже він теж нашенський — народився в 1901 році на Шубинському руднику в Бахмутському повіті Катеринославської губернії. Працював з 13 років, був розсильним, листоношею, молотобойцем, після служби в Червоній армії учився в Української промакадемії. У 28 років — помічник директора на заводі імені Артема в Луганську. У 30-і роки був заступником директора заводу №69 в Луганську, а в травні 1938 став заступником наркома оборонної промисловості СРСР. Під час війни керував евакуацією авіаційної галузі, будівництвом нових заводів. У січні 1946 року став міністром авіаційної промисловості СРСР. Вмер у 1961 році на посаді заступника голови Ради міністрів СРСР. До речі, інший великий радянський ракетник, Володимир Миколайович Челомей, теж з наших. Він народився на Холмшині в 1914 році, був вихованцем Київського авіаційного інституту. Можна було б назвати ще багатьох.
