На початку шляху до фінансової свободи нам усім треба навчитись, від чогось відмовлятись заради досягнення мети. Але без крайнощів – не треба морити голодом власну сім’ю. Якщо чогось дуже хочеться, то необхідно знайти ідею, як це отримати, не зашкодивши основній справі. Усе починається з ідеї. Це можливо. І неодмінно святкувати маленькі перемоги! Організм цього потребує. Не тільки застіллям, а й поїздкою чи подарунком, які запам’ятаються й пізніше стануть маяками чи віхами маленької перемоги.

А маяки потрібні всім… У складні моменти маяком може бути висока мета або відпочинок на морі, чи зустріч з добрим другом сам на сам. Щось таке, щоб усвідомити тимчасовість ситуації. Мені така тактика завжди допомагає.

Узагалі, в житті, як і в бізнесі, найкраще робити те, що підказує серце. І надалі не буде на кого вину перекладати. Ми всі просуваємось по накресленому шляху. І проблеми тільки підштовхують нас до прогресу. Не скажу, що до порад не треба прислухатися. Просто їх не треба сліпо виконувати. Хай би там що я робив, завжди знаходились критики, панікери і пупери-заздрісники. Але для чого витрачати на них час? Сіра маса ніколи не любить вискочок, а тільки вискочка й може чогось досягнути.

Коли слухаю критику або пораду в бізнесі чи мистецтві, то найперше – намагаюся вислухати. Одночасно з’ясовую для себе, хто зі мною говорить, який людина має досвід, чого досягла в житті сама. Не варто слухати порад про бізнес тих, хто все життя працює на боса – нерозумно питати в продавця енциклопедії, чи потрібна вам енциклопедія.

Звичайно, до друзів варто прислухатись, цінувати й радіти зустрічам з ними. Справжні друзі – великий подарунок долі, навіть якщо виникають непорозуміння. Але не можна сліпо слідувати порадам, не можна, щоб вони збили з основного шляху. Найкраще, коли вони вас лише підштовхнуть. А обмін ідеями, думками, взаємопорозуміння – то якісний час нашого життя. Без друзів життя ніби засихає. Це особливо гостро відчувається в імміграції. Той, хто говорить твоєю мовою, підсвідомо сприймається як рідний, як друг. Та не завжди так є насправді. З людьми інших пластів культур також рідко коли виникає повний контакт. Життя з часом усіх розставляє на свої місця, і дуже різні. Тут уже спрацьовують соціальні і професійні статуси, особисті успіхи й інтереси. Але завжди з друзями варто порозумітись і не доводити до розриву, навіть якщо є суперечності.

Люди, які вміють утримувати друзів, мають набагато більше шансів для фінансового успіху (славнозвісні контакти, які вирішують майже все…). Як кажуть американці, справа не в тому, ЩО ти знаєш, а КОГО ти знаєш. У моєму бізнесі в мене завжди були друзі будівельники, інженери, ріелтори, банкіри – і хоч не відносив ніколи їх до розряду споріднених душ, свою роль вони таки відіграли. Хороший бізнесмен завжди триматиме навколо себе людей, розумніших за нього у своїй професії. У них можна вчитись і вдосконалюватись. І про себе їм давати знати.

Сім років тому вийшла стаття про мою участь у реставрації Капітолію, і навіть зараз та стаття допомагає з мистецькими замовленнями. Скульпторові потрібна реклама, доводиться весь час іншим про себе нагадувати. І це завжди спрацьовувало – через нові можливості, ідеї, пропозиції.

Кожен, хто хоче досягти успіху в житті, повинен попрацювати над розробленням свого іміджу. Інакше можна перетворитись на одного з пузатих відвідувачів київської «Козирної карти». У жодному ресторані світу не побачиш такої кількості клонів. А справжній імідж треба постійно оновлювати, аби тільки не втратити те, що відрізняє неповторну особистість від інших – свою суть.

Мені завжди подобалось ділитись і обмінюватись інформацією з друзями, хоч багато хто воліє тримати дистанцію і своїми відкриттями ні з ким не ділитися… Це справа персонального вибору. А частина мого іміджу – це взаємообмін ідеями. Якось я помітив, що життя розвивається за своєрідними циклами, для мене – це п’ятирічки. Приблизно кожні п’ять років відбуваються кардинальні зміни в мисленні, сприйнятті світу. Зважаючи на це, я почав планувати своє життя відносно таких циклів. Аби вичерпати жилу чи втілити в реальність ідею. Для мене це працює, як частина іміджу.

Колись я зрозумів просту істину – усім треба десь жити. Це базова необхідність, неодмінна умова виживання. Відтоді й полюбив нерухомість. Спершу було нудно і малодоступно. Потім випрацювався своєрідний метод опанування інформацією. Почав фокусуватись у певному напрямку, намагався продумати основну ідею. Завіса поволі спадала. Далі, наче весняний промінь, яскравий промінь засвоєння знань освітлював свідомість. Тоді вже не потрібно витрачати багато сил на розуміння інформації, воно сама приходить. Так прийшла до мене любов до нерухомості, і чим більше я про неї дізнаюсь, тим більше люблю. У ній сконцентровано все – від базової основи для виживання людини, безмежних фінансових можливостей до естетичних потреб у нашому житті, мистецтва, реалізації сил і потенціалу.

У нерухомості я бачив для себе шанс реалізуватись творчо, вона дає мені незалежність, дає здоров’я і допомагає відчути себе чоловіком під час будівництва або завершення запланованого. Тут я можу реалізувати себе як скульптора, дизайнера, архітектора, бізнесмена, інженера, будівельника! Тут я бачу втілення своїх ідей – творчих і фінансових. Я роблю те, що приносить людям користь, дає їм найнеобхідніше в житті.

Усі при народженні отримують долю Божественного Таланту, усі без винятку. Пізніше ми знищуємо в собі цей великий дар. Можна звинувачувати суспільство, батьків, матеріальні обставини. Але найголовніша причина того, що ми не розкриваємось повною мірою, криється в нас самих. Скільки геніальних поривів знищуємо своєю власною лінню, байдужістю або небажанням! Але ж те, що дане нам зверху, належить не тільки нам самим. Воно ж належить нашим дітям, цілому світу. Чи маємо ми бути сірими, нерозкритими і злиденними занудами для своїх дітей?

Хочу закликати – реалізовуйте талант, не губіть того, що може зробити і вас, і всіх близьких щасливими! Нехай у вас у руках горить усе, за що б ви не взялись. Хочеться, щоб джерело ідей ніколи не пересихало. Щоб натхнення не припиняло дивувати ідеями, людьми та їхніми вчинками. Життя сповнене героїзму, і в кожного є своя історія… Усе починається з нас самих і нами ж закінчується. Повірте у просту істину – ми саме ті,хто робить історію. Ті,хто може все змінити. Ліміт формує лише власна уява, а Всесвіт і його можливості – безмежні!

У кожному пристойному ресторані після доброї вечері подадуть десерт, як комплімент відвідувачам. От нещодавно я натрапив на кілька своїх старих зошитів, з яких і вибрав такі цукерочки. Вирішив так і записати – уривками, у вигляді окремих думок, записів, вражень. Комусь, може, і сподобається такий десерт!

Набагато легше зекономити долар, ніж його заробити.

Інвестуй свої збережені, зекономлені гроші. Не тринькай – інвестуй!

Якщо хочеш контролювати свої фінанси, найперше треба контролювати свій час. Час, як гроші, ним треба займатись. Інвестувати його. Тільки в одному вони різні – час не можна колекціонувати!

Уоррен Бафет, великий фінансист Америки, визначив два правила для фінансового успіху. Перше: ніколи не втрачай гроші. Друге: ніколи не забувай правило номер один!

Вести чітко облік своїм грошам.

Перед тим як використати борг для фінансової стратегії – навчитись жити без боргів!

Ніколи не використовуй друзів для збагачення. Якщо є бізнес-пропозиція другові, тричі переконайся, що справа вірна. Друзі, як і сім’я, – найважливіший капітал.