— Воно то так (промовив Тринда), друже мій, але як ви жеребом і киданням костей розсуджуєте, то чому ж не розігруєте тиражу того самого дня і години, коли суперечники постають перед вами, без довгого воловодіння? На кий біс вам усе це шпаргалля і все це листування, що в мішках?

— На те, панове, що й вам (відповів Брідуа). Усе це у пригоді мені на діло спасенне, неодмінне і стеменне.

По-перше, для форми; недодержання форми позбавляє рішення сили, як це свідчить Spec. tit. de instr. edi. et. tit. de rescrip. praesent[323]. Окрім того, ви самі добре знаєте, що в юридичних процедурах формальності нерідко нищать зміст та істоту справи, бо forma mutata, mutatur substantia, ff. ad. exhib. I. Julianus ff. ad leg. falcid. I. Si is qui quadringenta. Et extra, de deci. с ad audientiam, et de celebra, miss. с. in quadam.[324]

По-друге, так само, панове, як і для вас, вони правлять для мене за достойні і корисні вправи. Святої пам'яти доктор Отоман Вадар, медичне світило, як це вам видно у С. de сотії, et archi. lib. XII[325], не раз казав мені, що занехаяння тілесних вправ єдина причина хирявости і недовговічности нас із вами, панове, та всіх правників. Це переконливо довів Бартол in І. j. С. de senten. quae pro eo quod.[326]

А тому, панове, ви собі і нам, quia accessorium naturam sequitur principalis, de reg. jur. lib. VI, et I. cum principalis, et I. nihil dolo.ff eod. titu.ff de fide jusso. I. fidejussor, et extra de offic. de leg. с j[327], дозвольте певні повчальні, честиві й веселі забави, ff. de al. lus. et aleat. I. soient, et autent. ut omnes obediant, in princ. coll. vij etff. de praescript. verb. I. si gratiutam et l. j. C. de spect. lib. XI[328]. і така думка доктора Томи, in secunda secundae quaest. clxviij[329], вельми доречно наведена доктором Албериком де Розатою, який fuit magnus practicus[330] і незрівняним ученим, як про нього відгукується Барбацій in prin. consil.[331]; обгрунтовано це per gl. praemio. ff. § ne autem tertii:[332]

І справді, 1489 року мав я грошові справи з Палатою Панів Генеральних Скарбників, і от якось, діставши від швейцара платний дозвіл туди ввійти, бо вам, панове, як і нам, відомо, що pecuniae obediunt omnia[333], і Бальд те саме говорить in І. Singularia, ff. si cerium pet. et Salic, in I. recepticia. C. de constit. pecun. et Card, in Cle.j. de baptis[334], я побачив, як усі судовики гуляють у муху, бо гра ця дуже корисна для здоров'я, байдуже, перед їдою вона чи після, нота бене — гра в муху — гра пристойна, корисна, старосвітська і дозволена, a Musco inventore de quo. С. de petit, haered. I. si post motam. et Muscarii. i.[335] і гуляти в муху законом не заборонено.

l. I. C. de excus. artif. lib. X.[336]

А мухою був тоді, як пригадується, метр Тільман Піке; і він кпив собі з панів згаданої Палати за те, що вони пообивали об його плечі усі свої шапки, і тепер, повернувшись до своєї палати, уже не зможуть виправдатися перед жінками, зважаючи на c. I. extra de praesump. et ibi gl[337]. Словом, resolutorie loquendo[338], я скажу, так само, панове, як і ви, що в цьому світику Палати нема кращого, як спорожнювати мішки, ритися в паперах, нумерувати зшитки, наповнювати кошики і ходити у суд, ex Bart. et Jo. de Pra. in I. falsa de condit. et demon, ff.[339]

По-третє, я, так само, панове, як і ви, вважаю, що час усьому дає дорости, з плином часу все прояснюється, час — батько істини, gl. in І. j. C. de servit, autent, de restit. et ea quae pa. et Spec. tit. de requis, cons.[340]

Ось чому я так само, панове, як і ви, відсуваю, відстрочую і відкладаю суд доти, доки процес, добре провентильований, вилущений і продебатований, з бігом часу не дійде розвитку, і тоді жереб, що випаде на долю покривдженої сторони, сприймається нею куди спокійніше, як по. glo. ff. de excu. tut. I. Tria onera:[341]

Якщо суддя шорсткий, зелений і початківець, бійся тієї небезпеки, яка, за словами медиків, загрожує тоді, як прорвати недозрілий абсцес або прочищати людське тіло від шлаків, перш ніж вони перетравляться. Бо, як сказано in Autent. haec constit. in Inno. const, prin. і як підтверджує gl. in с. Caeterum. extra de jura, calum.:[342]

Як на те Природа навчає нас рвати і їсти лише зрілі овочі, Instit. de re. di § is ad quern, et ff. de acti. empt. I. Julianus[343], видавати заміж лише зрілих дівчат, ff. de donat. int. vir. et uxo. I. cim hic status. § si quia sponsa. et 27, q. j. с sicut проголошує gl.:[344]

І все звершується з досягненням зрілости, XXIII, q. II §ult. et XXXIII d. q. ult.[345]

— До речі, ось що мені згадалося (провадив Брідуа). У ту добу, як я право студіював у Пуатьє, під ферулою законника Брокадія, у Смарві жив такий собі Перен Данден, чоловік почтивий, добрий пахар, добрий бас при поставці, вельмишанований і вже літній муж, куди старший за всіх вас, панове, він казав, що бачив живовидячки здоровила на ймення Латранський Вселенський у червоному шапиську та даму його серця Прагматичну Санкцію у просторій хламиді перського атласу і з буйними гагатовими пацьорками.

Ось оцей-о лагодливий чоловік допоміг укласти мирових більше, ніж та Пуатьєрська палата, Монмориньйонський магістрат і роз'ємчий суд у Партені-Старому, заживши пошани серед усіх кутчан. Усі суперечки, позви і чвари у Шовіньї, Нуає, Крутелі, Енє, Ліґаже, Ламотті, Люзіньяні, Вівонні, Мезо, Етавлі та поблизьких околицях він припиняв не згірш від верховного судді, дарма що був не суддею, а лише доброю людиною. Arg. in І. sed si unius. ff. de jureju. et de verb, oblig. I. continuus.[346]