— І тому що Орден напав на вашу країну і вбив ваших людей, ви збираєтеся спробувати убити кожного живучого в Старому світі? — Голосно запитав Оуен.
— Ні. Орден — зло і для Старого світу. Я не кажу, що всі люди з Старого світу злі, просто їм не пощастило, що вони народилися в місці, яким правлять злі люди. Деякі активно підтримують своїх правителів-лиходіїв і стають на бік зла, але далеко не всі. Багато з народів Старого світу також жертви правління Імперського Ордена і дуже страждають від його жорстокості. Багато борються за звільнення від його тиранії. Як я вже говорив, багато людей тут ризикують життям заради того, щоб звільнитися від цих лиходіїв. Ми б'ємося за те ж — за свободу. Ми віримо в цінність окремого життя. Це означає, що якщо хтось живе в Старому світі, то ми не будемо огульно вважати його своїм ворогом. Таким його можуть зробити лише його власні переконання та вчинки. Але не обманюйтесь — багато людей активно підтримують Імперський Орден і беруть участь в його кривавих справах. Вони повинні за це розплатитися. Орден має бути знищений.
— Впевнений, ви повинні піти на якийсь компроміс, — промовив один із чоловіків постарше.
— Сподіваючись на нього, людина йде на угоду з абсолютним злом, дозволяє йому запустити в себе пазурі і впустити отруту. День від дня отрута буде текти по венах, поки нарешті не вб'є, — заперечив лорд Рал.
— Ну, це занадто сильні почуття, — мовив чоловік. — Лише упертість, що перешкоджає конструктивному підходу. Завжди є місце для компромісу.
Річард ткнув його в груди великим пальцем.
— Ви вирішили дати мені отруту. Вона вбиває мене. Отрута в моїй крові — безсумнівне зло. Який компроміс, по-вашому, я повинен знайти з отрутою?
Ніхто не відповів.
— Компроміс доречний при вирішенні спору між двома свідомими сторонами, які поділяють спільні етичні цінності та шанобливо і чесно ставляться один до одного. У питаннях етики або істини не може бути компромісу. Погоджуючись з убивцями — а, судячи з того, що ви стверджуєте, справа йде саме так, — ви зрівнюєте їх із собою, і тоді ніхто не може виявитися правий. Ваша віра говорить, що ви не краще, ніж вони. Більш того, вони переконані в тому, що повинні катувати, гвалтувати чи вбивати вас. І це з точки зору їх етики нормально. Ви переконані, що маєте право жити вільними від насильства з їхнього боку. Так говорить ваша етика. Але чому ви думаєте, що вбивці будуть слідувати вашій етиці, а не своїй? Етичний компроміс неможливий, оскільки він заперечує концепцію правильного і неправильного. Він каже, що всі рівні, бажання всіх людей рівноцінні, і кожен повинен прагнути до підтримання компромісу. Як ви зможете знайти його з тими, хто катував, гвалтував і вбивав людей? З тими, хто, ймовірно, гвалтував тих, кого ви любили? І скількох з ваших сімей ще вб'ють? У цій ситуації немає і не може бути етичної рівноцінності, тому тут не може бути компромісу. Тільки самогубство! Навіть коли ви просто висуваєте припущення, що з подібними людьми можливий компроміс, ви даєте їм тим самим дозвіл на вбивство ваших близьких, прирікаючи їх на страшну смерть.
Велика часть чоловіків були шоковані і перелякані тим, що з ними говорять настільки прямолінійно. Схоже, вони вичерпали свій запас порожніх висловів. Багатьох душ торкнулися слова Річарда, а деякі навіть надихнулися їх прозорістю. Йому здалося, що в очах людей почало пробиватися світло розуміння, ніби вони по новому поглянули на відомі їм речі.
Ззаду до Річарда підійшла Кара і протягнула сигнальний маяк. Він не був упевнений, але, схоже, поверхня статуетки стала трохи більше чорнильно-чорною, ніж коли він її бачив востаннє. Усередині фігурки пісок продовжував сипатися, утворюючи купку в нижній її частині.
— Кейджа Ранг розташував кордон на цьому перевалі, щоб запечатати людей усередині. Він той, хто дав вам назву. Чарівник знав, що ваш народ не терпить насильства, і боявся, як би ви не впали жертвою злочинців. Він той, хто допоміг вам виганяти їх з вашої країни, щоб ви могли вести мирне життя, до якої ви прагнули. Саме цей чоловік розповів вашим людям про проходи через кордон, за допомогою якого ви могли позбуватися злочинців, якщо побажаєте.
Оуен виглядав стривоженим.
— Якщо цей великий чарівник Кейджа Ранг не хотів бачити наш народ серед жителів Старого світу, оскільки ми могли змішатися з ними і стати родоначальниками необдарованого потомства, як ви це називаєте, то як щодо вигнаних нами злочинців?
— Дуже добре, Оуен, — посміхнувся Річард. — Ти починаєш думати самостійно.
Оуен посміхнувся у відповідь. Річард показав на статую Кейджа Ранга.
— Ви бачите, куди він дивиться? Це місце називається Стовпи Творіння. Це смертельно гаряче місце, де немає нічого живого — земля там наповнена смертю. Кордон, проведений Кейджем Рангом, проходить прямо по його сторонах. Коли ви виганяли зі своєї країни людей через кордон, то смертельні стіни не давали їм бігти у великий світ. У них залишався тільки один шлях — в Стовпи Творіння. Навіть маючи воду і припаси і добре знаючи дорогу, намагатися пройти через долину, відому як Стовпи Творіння, — це безумство. Будь-кого там чекає загибель. А без води і припасів, не знаючи місцевості, і того, як пройти через неї і куди йти у людини не залишалося жодного шансу на порятунок. Всі, кого ви вигнали, дивилися в обличчя безжалісної смерті.
Люди втупилися широко розкритими очима.
— Тоді, виганяючи злочинців, ми фактично страчували їх? — Сказав один з них.
— Правильно.
— Тоді цей Кейджа Ранг обдурив нас, — продовжив чоловік. — Він обдурив нас, фактично змусивши вбивати тих людей.
— Ви думаєте, це був жахливий обман? — Запитав Річард. — Ваші люди навмисно посилали завзятих злочинців у зовнішній світ, де вони могли грабувати і вбивати невинних людей. Ви усвідомлено звільняли жорстоких людей від відплати і створювали їм такі умови, при яких невинні люди могли стати жертвами насильства. Замість того щоб присудити вбивць до смерті, ви, протягом всієї історії, дозволяли їм вбивати інших. Ви були сліпі, намагаючись відмовитися від насильства, адже це призвело до того, що ви насправді йому потурали. Ви сказали собі: «Не має значення, що станеться з іншими людьми, оскільки вони не такі освічені, як ми. Ми кращі за них тим, що стоїмо над насильством і відкидаємо його». Якщо ви навіть коли-небудь і замислювалися про це, то все одно рахували людей, що живуть за кордонами, дикунами, а їх життя менш цінними, ніж ваші власні. Так що, у повній відповідності з вашими благородними намірами і цілями, невинні люди зовні повинні були розплачуватися своїми життями за скоєні і в Бандакарі злочини. Розплачуватися замість жорстоких вбивць, які народилися і були виховані вами самими, у вашій вільній від насильства країні. Тому Кейджа Ранг створив ще два кордони, щоб не дати необдарованим злочинцям проникати у зовнішній світ, не дати цим вигнаним з вашої Імперії вбивцям заподіювати шкоду іншим людям. Ви вважаєте себе благородними, тому що відкидаєте насильство, але своїми діями ви підгодовували його. Тільки те, що зробив Кейджа Ранг, поклало цьому край.
— Всемилостивий Творець! — Оуен важко опустився на землю. — Все набагато гірше, ніж ви говорите.
Інші теж були вражені до жаху. Деякі сіли на землю, як і Оуен, інші сховали обличчя в руках або відійшли на кілька кроків.
— Про що ти? — Запитав Річард.
Оуен подивився на нього, його обличчя було мертвотно блідим.
— Я розповідав вам про нашу країну… про наше місто та інші великі міста? Що в моєму місті ми всі живемо разом і щасливі жити так? — Річард кивнув. — Але це не зовсім так.
Келен нахилилася до хлопця.
— Про що ти?
Оуен безпорадно підняв руки.
— Деяким хочеться більшого, ніж наше просте приємне життя. Деякі люди… вони хотіли змінити наше життя. Вони говорили, що можна жити краще. Вони збиралися збудувати собі окремі будинки, хоча це і проти наших звичаїв.
— Оуен правий, — суворо підтвердив старий чоловік. — У мій час було багато людей, які не могли витримати того, що вони називали «дратівливими принципами нашої імперії».