Христос Воскрес: Великдень на Україні. К., 1991.
Хроніка: укр. культуролог. альманах. 1997. Вип. 17–18.
Худяков Ю. С. Вооружение центрально-азиатских племен в эпоху раннего и развитого средневековья. Новосибирск, 1991.
Царство людей. М., 1994.
Церковно-народный Месяцеслов на Руси
И. П. Калиновского. М., 1997.
Черкаський Л. М. Українські народні музичні інструменти. К., 2003.
Чубинский П. П. Календарь народных обычаев и обрядов. К., 1993.
Чубинський П. П. Мудрість віків: у 2-х кн. К., 1995.
Чулков М. И. Абевега русских суеверий. М., 1786.
Шапарова Н. С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. М., 2001.
Шаповал І. М. В пошуках скарбів. К., 1983.
Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. СПб., 1908.
Шевченко Є. І. Народна деревообробка в Україні: словник нар. термінології. К., 1997.
Шевчук В. Й. «Люби мене, не покинь..» // [газ.] Зелений світ: 1992. № 5–6.
Шевчук О. Великодня веселка. К., 2004.
Шеппинг Д. Д. Мифы славянского язычества. М., 1849.
Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України. К., 1994.
Щедрий вечір: колядки, щедрівки, засівалки. К., 1992.
Щербаков В. И. Асгард – город богов. М., 1991.
Энциклопедический словарь символов / авт. – сост. Н. А. Истомина. М., 2003.
Энциклопедия для детей: т. 4 (Геология). М., 1995; т. 8 (Астрономия). М., 1998.
Энциклопедия суеверий. М., 1995.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. К., 1990.
Ястребов В. М. Матеріали з етнографії Новоросійського краю, зібрані в Єлисаветградському та Олександрійському повітах Херсонської губернії. Одеса, 1894.
Яценко М. Т. Володимир Гнатюк. К., 1964.
Каждый из давних народов думал, что его родная страна есть сердцевина мира. Думали они так наверно потому, что всегда каждому человеку, когда он выйдет на широкое пространство, кажется, что он стоит посредине какого-то большого круга, а так как он принимает горизонт своего глаза за настоящую границу мира, то он легко может себе думать, что именно он живет как раз посредине земли.
Вместе с тем каждый народ считает себя самым лучшим, самым умным и самым святым, то возможно и поэтому называет свою страну сердцевиной мира, то есть сам главной частью земли.
Ця книга знайомить з чарівним світом праслов’янського міфовсесвіту – його магією, богами, духами, розмаїттям народних обрядів. На основі досліджень, етнографічних праць, спостережень, розвідок автор-упорядник систематизував величезний матеріал, щоб у результаті склалася велична картина світогляду далекого слов’янського предка.
Кононенко Олексій Анатолійович